Гвіздець

назад

(Рос. Гвоздец)

Населення: 1880 мешканців

Містечко розташоване на правому березі річки Чорнява — притоки Пруту, за 20 км від Коломиї, за 22 км від Городенки.

Невідомо коли Гвіздець був заснований, але в письмових документах XIV століття Гвіздець згадуєтеся як значне поселення. За деякими історичними працями це поселення існувало ще в XIII-XIV столітті. Такий собі Васко Пептукович зазначений як володар поселення починаючи з 1416 року. Теодорик Потоцький у листі датованим 28 серпня 1648 року до шляхти цієї землі закликав їх формувати загони проти селян - бунтівників.

15 грудня 1373 р. князь Станіслав Опольський надає поселення Гвіздець Хоткові Лойовичу. Тече Чернова (Чернява). На умовах: може брати данину грошима, мешканці прикріплюються за землею, Лойович розпоряджається. Повинен виставляти військо в разі війни (1 піший, 1 кінний).В XVI столітті Гвіздець у володінні Бучацьких, потім Потоцьких і Пузин. В 1715 році князь Козельський Міхал (Михайло) Пузина заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію бернардинів.

В 1765 році Гвіздець був в основному єврейським містечком. Єврейське населення складало 541 чоловік, що складало приблизно 60% населення. Сім'я Пузинів була патроном як костелу Бернардинів, так і синагоги.Після приєднання Галичини до Австрійської імперії 1785 року Гвіздець знову отримав статус і став значним торговельно-ремісничим містечком. Значно збільшене єврейське населення займалося торгівлею.

В 1801 році відкрили тривіальну (двомовну) народну школу а в 1908 році приватну українську школу. В 1911 році в містечку було відкрито читальню і громадську бібліотеку. В 1912 році в Гвіздці вже діяла п'ятикласна школа з польською мовою навчання.В 1939 році згідно з Пактом Молотова-Ріббентропа містечко перейшло до УРСР у складі СРСР.

Під час німецько-фашистської окупаціі 1941 - 1943 в Гвіздці знаходилось єврейське гетто. За роки війни було спалено 329 будинків, загинуло 3633 мирних жителів - переважно євреїв.


Костел Бернардинів

У селищі є визначні історичні пам’ятки архітектури: костел Бернардинів, споруджений в 1723-1725 роках на кошти княгині Пузини (уроджена Потоцька) з надбрамною дзвіницею і чоловічим монастирем.