Городенка

назад

(Рос. Городенка)

Населення: 9500 осіб.

Районний центр в Івано-Франківській області.

Вважається, що назва міста походить від слова "город" - укріплення з частоколів та зрубів. Найстаріший літопис Нестора “Повість временних літ” подає, що в 993 p. київський князь Володимир Великий пішов походом на прадавнє плем'я Білих хорватів, яке населяло Галичину. Саме тоді Городенківщина увійшла до складу Київської держави. Перша літописна згадка про Городенку датується 1195 p. і називається поселенням хліборобів і ремісників у складі Галицько-Волинської держави. Ще в XV столітті тут на урвищі над р. Ямгорів було збудовано замок. В 1648 році, коли під впливом подій на Україні в Галичині розгорілося повстання під проводом Семена Височана, селяни Чернятина, Заболотова, Олеші, Любківців напали на замок в Городенці, який тоді належав Янові Жулчинському (Стжемовському), роззброїли його залогу, а будівлі спалили. Сам же власник врятувався втечею.

У 1668 році Городенка отримує Магдебурзьке право. Місто входило тоді до складу Руського воєводства з центром у Львові, але саме не творило якоїсь адміністративної частини, а належало до Коломийського староства. Надання Городенці самоврядування створило сприятливі умови для розвитку ремесла і торгівлі.

У 1772 році після першого поділу Речі Посполитої Городенщина в складі Галичини відійшла до Австрії. Під час правових, освітніх і релігійних реформ австрійського імператора Йосифа II, які він здійснював в дусі європейського просвітительства, у 80-х роках 18 століття було ліквідовано обидва монастирі в Городенці. В 1788 році відкрито першу світську школу з німецькою мовою навчання. В 1995 році відзначалося 800-річчя першої письмової згадки про місто.


    Костел Непрочного Зачаття

    Найцікавіша будівля міста - величний костел Непрочного Зачаття (1743-1760 рр) у стилі бароко. В інтер`єрах костелу збереглися фрески ХVII ст. Храм був створений талановитим архітектором Бернардом Маретиномм (автором ратуші у Бучачі та собору св. Юра у Львові) і багато прикрашений великим скульптором тієї епохи Йоганном Георгом Пінзелем. Зараз роботи Пінзеля з Городенківського костелу виставлені в музеї скульптора у Львову (вул. Личаківська, 2) і Олеському замку. Одна із скульптур Пінзеля прикрашає колону перед входом у костел.

    Гроші на будівництво щедро відсипав власник Городенки - Микола Потоцький (тоді ж і за його ж рахунок був побудований  і найстаріший міст через Ямгорів).


    Успенська церква

    Потоцький мріяв перетворити Городенку на центр староства, і тому чимало зробив для розвитку й популяризації міста. Скажімо, 1763 р. він будує за свій кошт Успенську церкву у центрі міста - спеціально для української громади Городенки. Над храмом працювали вже знайомі нам Б. Маретин та Й.-Г. Пінзель.

    Вірменська церква

     На жаль, не залишилося й сліду від колишнього замку, зате усе ще можна побачити вірменську церкву (1706, вул С. Крушельницької) - колись у місті, що славилося своїми ярмарками, з XVII ст. проживала велика вірменська громада.