Хуст

назад

(Рос. Хуст)

Населення: 29 тис. мешканців

Багато з тих, хто раніше відвідав Хуст, згодні, що попри швидкі цивілізаційні зміни, котрі відбуваються останім часом на Закарпатті, місто зустрічає гостей характерною лише для нього атмосферою провінційного, якогось наче домашнього українсько-угорського світу. Тривалий час його стара частина мала хаотичну, нетипову для міст Європи забудову. Її залишки збереглись і до сьогодні. Мандрівнику варто спробувати загубитись у цьому мереживі понад сотні малих та великих привабливих вулиць та вуличок.

Місто розташоване біля мальовничого підніжжя характеристичних гір у тому місці, де зливаються річки Ріка та Тиса. В письмових джерелах місто вперше згадується в Х-ХІ ст. У ХІІІ ст. після татарських нападів і часткового знелюдненя воно було заселене переселенцями, котрих спровадив король Ґеза ІІ. 1329 р. король Карл роберт надав йому привілеї королівського міста. В подальшому, Хіст як і його замок, пережили велику кількість пригод, постійно переходячи від одного власника до іншого.

Мабуть, жодне місто Закарпаття не має такої кількості легенд про своє походження, як Хуст. Одразу біля мосту, при в`їзді з боку Виноградова, знаходиться незвичайна своїм черваним відтінком ґрунту скеля. Кажуть, що з часів татарських нападів місцевий воєвода на ім`я Хуст, вбив на ній свого сина, прийнявши його за татарина. Цсвідомивши помилку, володар маклав на себе руки. Кров батька і сина перемішались і навічно змінили колір цього каменю.


    Замок

    Руїни замку в Хусті височать над містом на горі висотою понад 150 м. Сьогодні, перебуваючи серед мальовничих свідків історії, треба активно задіяти власну уяву, щоб цілковито зануритись у його славне минуле. У плані залишки замку злегка видовжені і складаються з верхнього та нижнього дворів. Перша згадка про нього сягає 1191 р. Він витримав татарську облогу 1241 р., а 1594 р. - напад хана Гірея, у 1661 р. - турецької армії. За час своєї складної історії замок кілька разів перебудовували. В`їзні ворота з південно-східного боку захищала башта, спрямована гострим кутом назовні. В дворі були господарські та житлові споруди, резервуари для накопичення води, тут розташувались палацові споруди та інші приміщення. Інколи замок використовували як в`язницю. В XV ст. король Матяш подарував замок разом з солекопальнями своїй дружині, королеві Беатрисі Арагонській. 1661 р. відомий турецький мандрівник і поет Евлія Челебі, перебуваючи у складі турецького посольства, захоплено порівнював цю твердиню з відомою фортецею Іскандер. У різний період замком володіли королі Жигмонд Люксембургський,Ладислав (Лайош) ІІ (1516-1526). Згодом її володарем став угорський  магнат Іштван Бочкої, а після нього - трансільванський князь Габор Баторі. В XVI ст. її продали за двадцять тисяч канцлеру Мігалю Баторі. В XVII столітті за часів володіння хустським замком родиною Редеї настав його розквіт. Коли на початку XVII ст. вибухнуло повстання під проводом Ференца ІІ Ракоці, його сподвижник Емеріх Ілошваї хитрістю переманив на власний бік замкову сторожу та заволодів фортецею. Фортеця стала важливим стратегічним об`єктом у повстанні куруців. В XVI-XVII ст. з розвитком вогнепальної зброї замок постійно реконструювали та зміцнювали. У його верхній частині був арсенал, внизу льохи, з котрих вели кілька підземних ходів. Замок мав колодязь глибиною 160 м. 3 липня 1766 р. замок спіткала катострофічна невдача. Під час потужної грози блискавка влучила в льох, де зберігався порох, і фортеця злетіла в повітря. Майбутній імператор Австрії Йосиф ІІ особисто прибув, щоб оглянути наслідки стихійного лиха. Саме і він прийняв рішення про проведення військового гарнізону до мукачева. Фортеця ще раз постраждала 1788 р. і знову від сильної грози. По тому замок в Хусті вже ніколи не відбудовували. До нашого часу збереглися лише  руїни зовнішнії воріт, порохової вежі, бастіонів, стін по периметру.

    Єлизаветинська церква

    Готичний костел кальвіністів (Єлизаветинська церква) свого вигляду набув у першій половині XV ст. Зовні він оточений захисним муром Пізніші перебудови не спотворили його. Складається з трьох частин: ізольованої башти, нефу, та пов`язаної з ними апсиди. Після реставрації у 2004-2005 рр. тут були знайдені залишки фресок XV ст.

    Синагога

    На відміну від інших міст краю, в Хусті частково збереглась авентична єврейська громада. Сьогодні вона єднається навколо синагоги. Цій будівлі близько 150 років. Це єдина синагога на Закарпатті, що майже не припиняла своєї діяльності. Під час Другої світової війни тут зберігали речі євреїв, котрих вивезли нацисти. Синагога діюча, хоча і перебуває у стані ремонту. Більшість громади складють літні люди, які дбайливо зберігають пам`ять про минуле.