Середнє

назад

(Рос. Срернее)

Населення: 3.5 тис мешканців

Знаходиться на підгір'ї Вулканічних Карпат (Маковиці) між Ужгородом і Мукачевом на ріці Віолла, за діючим адміністративним поділом відноситься до Ужгородського району, Закарпатської області. Розташоване воно на трасі М06 (Е50) за 22 кілометри від обласного центру.

Вдала назва – повністю відповідає розташуванню села відносно двох найкрупніших міст Закарпаття. Багато хто й пов’язує його назву з таким місцезнаходженням. Правда дехто пов’язує «середнє» розташування Середнього не відносно міст, а відносно центру долини в якій розташоване село. А ще існує давній переказ, що жителі тричі переселялися з місця на місце поки не осіли там де й зараз живуть їх нащадки.

Місцевість була заселена ще в сиву давнину. Під час археологічних досліджень були виявлені предмети доби неоліту (IV тисячоліття до н.е.) та доби бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

Перша письмова згадка за «Історією міст та сіл Закарпатської області УРСР» відноситься до XIV ст. Замок в Середньому був побудований тамплієрами. Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і поправу вважається однією з головних пам’яток Закарпаття.

В період середньовіччя тамплієри, які мали неабиякий підприємницький хист, «порішали питання» і отримали право на торгівлю солотвинською сіллю. Соляний шлях з Підкарпатських копалень в Європу проходив через Закарпаття. Тамплієри дуже добре вміли не тільки торгувати, а й захищати свої економічні інтереси. Вони швидко зводять вздовж всього соляного шляху низку укріплень, які використовувались як митні пости, а при потребі і як пункти дислокації невеликих військових гарнізонів, що оберігали той соляний шлях.


Замок

Це характерна для Західної Європи ХІІ століття оборонна споруда у вигляді башти донжону (башти останньої оборони). Такі башти були дозорними і не призначеними для тривалого проживання. Але якщо була необхідність, вони могли стати потужними пунктами оборони, бо мали добру зону огляду й з неї можна було вести круговий обстріл. Крім того такі башти мали кругову систему валів і ровів. Ці складові мав і Середнянський замок. До того ж перша лінія його валів, що влаштовувалась паралельно стінам башти була підсилена кам’яним муром з циліндричними наріжними баштами. Слідів від тих передових укріплень зараз майже не залишилось.

Замок тамплієрів був «міцним горішком» і повністю виконував свої функції, але тамплієрів «розкатав» Французький Людовик та інші європейські монархи, і їх Підкарпатські володіння прибирають до рук інші володарі.

В 1312 році замком в Середньому заволоділи монахи ордену св.Павла. Вони вв’язалися в затяжні чвари за угорську корону. Після придушення королівської опозиції угорська корона конфіскувала їх володіння й передала більш лояльним власникам.