 |
(Рос. Береговое) Населення: 26 050 мешкамців. Берегове знаходиться у Закарпатській низовині над річкою Верке, за 70 км на південний схід від Ужгорода, близько 5 км від перетину кордону з Угорщиною Лужанка-Beregsur?ny (Берегшурань). Місто Лампертаза (Lamperthaza) було засноване принцом Лампертом, молодшим сином угорського короля Бейли І. У 1240-1241 роках місто було зруйноване військами хана Батия. У 1247 році для відбудови міста й заселення території король Бела IV запросив німецьких переселенців із Саксонії, яким надав певні торгівельні привілеї. Із 1271 року місто стало центром комітату Береґ. У 1342 році Берегове отримало статус вільного королівського міста з черговими привілеями, у 1396 році угорський король Жігмонд подарував Березький комітат з ценром у Лампертсасі подільському князеві Феодору Корятовичу. 1504-го вперше з’являється назва Береґсас (Beregsz?sz). У 1566 році місто було знищене татарами, 17 червня 1657 спалене польськими військами під керівництовом князя Любомирського, 1686 — військами Габсбурґів. 22 травня 1703 на торговій площі Берегова Томаш Есе оголосив повстання проти Габсбурґів. Після придушення повстання Карл VI Габсбурґ забрав місто разом із маєтками в роду Ракоці та в 1728 передав династії Шенборнів (нім. Sch?nborn). У 1919 році місто на короткий час було під владою румунів, та за Сен-Жерменським та Тріянонським договором перейшло до Чехословаччини. Із 1938 до 1944 місто була зайняте угорцями. 26 жовтня 1944 року місто зайняте Червоною армією. У 1945 разом із Закарпаттям передане до складу Радянської України. 17 травня 2001 року Берегове отримало статус міста обласного значення.
Костел Воздвиження Чесного ХрестаКостел Воздвиження Чесного Хреста - одна з найкращих пам`яток сакральної готики. Його початки сягають 1418 р. Окрім військових дій, ця будівля постраждала 1565 р. від прихильників протестанського напрямку. Грабували храм і турки і татарири. Сьогодні, завдяки подовженому нефу та характерному вівтареві, вежі дзвіниці та чисельним контрфорсам, храм справляє хороше враження. Його внутрішня оздоба органічна. Вдалий проект забезпечив храму гру світла на стінах для підсилення естетичного ефекту. Південний портал виглядає багатшим, завдяки дрібному профілювнню. Під час будівництва костелу в його північну стіну вбудували дві капітелі, що, як припускають могли належати іншій святні. Одна з них прикрашена головою людини, інша - лева, що лежить. Багато фрагментів мають чіткі ознаки романського стилю, який є великою рідкістю для іншіх теренів сучасної України. 1657 р. святиня була пограбована військами князя Ю. Любомирського. А 1686 р. під час угорського повстання костел охопила пожежа. 1839 р. проведено часткову перебудову під керівництвом арх. Альберта Тіхлера. Остання реставрація проводилась у 1975-1978 рр. На подвір`ї встановлено пам`ятник короля Св. Іштвана.
Палац Габора БетленаЗа кілька кроків від костелу Воздвиження знаходиться графський палац Габора Бетлена, 1629 р. Будівлю споруджено на місці колишньго католицького монастиря, знищеного реформаторами. Ця невелика одноповерхова споруда з мезоніном збудована в бароковому стилі. Фасад прикрашають шість колон та напис «Бетлен, 1629». Підвал під основною спорудою зберіг початкову готичну стелю. Свого часу під написом був ще й герб родини Бетлер. На жаль, окрім елементів її зовнішнього декору, від давньї величі залишилося небагато.
Церва реформаторівНа пертині площ Л. Кошута, 1 та Героїв, знаходиться церва реформаторів, що збудована в псевдоготичному стилі. Храм був побудований під час поширення на теренах Закарпаття кальвінізму. Цей напрямок протестантизму і сьогодні має найбільшу громаду вірників саме у Береговому. Одна з перших її священиків - Балаж Радан - став жертвою нападу католиків. Після численних перебудов та змін у XVIII ст.(1775 р.) він набув теперішнього вигляду. 2 травня 1918 р. храм знову згорів. Лише 1921 р. відлили нові дзвони, а навесні 1922 р. храм відбудували і встановили новий орган фірми «Рігер» з м. Єгер.
|
|
