(Рос. Андрушёвка)

Населення: 11 000 осіб

Колись назва поселення була - Андрусівка, і Житомирщина на той час входила до Речі Посполитої. Вже з кінця XVII cт. Адрусівка дісталася роду Бержинським. Можливо, саме польським впливом можна пояснити зміну назви села. Особливо радіти Бержинським було нічого: село стояло пусткою після якогось з нападів. Бержинські все ж освоїлися і звели на березі ставка палац, розбили парк. Так би й лишалася Андрушівка селом, якби не цукор. Саме тут було в 1848 р. збудовано перший в краї цукровий завод. Цукрозаводчики Терещенки звернули увагу на Андрушівку досить скоро, і в 1869 р. і завод, і графський маєток дістався їм.

Від єврейської громади, що проживала тут колись, лишився цвинтар. Євреї вперше з'явилися тут в 1784 р., коли ці землі відійшли до Росії. На 1926 р. єврейська громада складалася з 655 чоловік.

Палац М. Терещенка

В оточенні старовинного парку зберігся палац, що належав Миколі Терещенкові. Збудований у другій половині ХІХ ст. в стилі французького неоренесансу, через перебудови він втратив свій оригінальний вигляд. Пам`ятна дошка на фасаді повідає, що тут у 1920 р., за часів Громадянської війни, був штаб Першої кінної армії і на мітингу виступав легендарний командарм Семен Будьонний.

Зараз тут розташована ЗОШ № 1. В приміщенні збереглися мармурові сходи, а в одному з класів помітні рештки стилізованого під давньогрецький орнамент на стіні. Збереглися старий письмовий стіл Терещенків та «рубель» - праска.