м. Прилуки

назад

Прилуки – місто обласного значення , залізничний вузол . Місто розташоване на півдні Чернігівської області на берегах р. Удай , є адміністративним , економічним і культурним центром Прилуцького району. Територія Прилук – 42,8 кв. км. Місто має зручне автомобільне та залізничне сполучення з іншими регіонами України , Росії , Білорусії ; знаходиться на відстані 135 км від столиці нашої держави м. Києва .

Датою утворення міста вважають 1085 р., коли воно згадується в «Поучении» Володимира Мономаха та Іпатіївському літописі (1085-1092 рр.). З другої половини ХІІ сторіччя Прилуки увійшли до складу Переяславського князівства, а у 1239 році місто зруйнували орди Батия. З середини ХІ V ст. Прилуки перебувають у складі Литовського князівства, з 1569 – Речі Посполитої. На початку Х V ІІ сторіччя саме тут пролягав кордон між Росією й «імперією» Вишневецьких. З 1654 року місто стає полковим центром, і владу було поділено між козацькою старшиною й виробним магістратом. Навісці давнього городища будують потужну фортецю з міцними мурами, грізними гарматами й чотирма козацькими школами. Про цю фортецю писав Павло Алепський, та збереглися лише залишки валів при вулиці Гоголя й поблизу центральної площі.


    Ошатний Спасо-Преображанський собор

    Ошатний Спасо-Преображанський собор (1710-1720 рр .) у стилі українського бароко . П’ятикупольний храм будували без стовпів, тому внутрішній простір – вільний і високий. Між п’ятигранними раменами просторового хреста – криволінійні в клані камери, нижчі від основного об’єму. Саме в цьому соборі у правій абсиді було поховано самого фундатора. Але спокою зрадник не знайшов. Його склеп було пере грабовано, а під час реставраційних робіт завалено відходами вапна. Собор двічі горів, після останньої пожежі 1834 року трохи змінено форму куполів. До початку ХХ сторіччя при соборі діяли школа й шпиталь.


    Стрітенська церква

    Донедавна у Стрітенській церкві (1889 рік) було розташовано краєзнавчий музей. Зараз храм реставрують. Мурована тринавна базиліка, зовнішнє оздоблення якої виконано з використанням декоративних можливостей цегли, знову отримає три бані над західним входом, з них центральна буде найвищою, світловою. В такий спосіб об’єми буде поєднано у струнку пірамідальну композицію.