м. Ніжин

назад

Ніжин попри сучасний темп життя таки зміг зберегти своє унікальне історичне обличчя, поєднавши затишок провінційного міста зі значною кількістю видатних історичних будівель. Місто з понад 800-літньою історією згадується в літописах і як Нежатин, Уненеж. Переживши татаро-монгольську навалу, з XIV ст. воно почергово входило до складу Великого князівств Литовського та чернігово-сіверських земель Москви. У першій чверті XVII ст. тут панувала Польща. 1625 р. Ніжин отримав магдебурзьке право. В 1648-1657 рр. постав Ніжинський козацький полк. У червні 1663 р. тут пройшла знаменита «Чорна рада» (за участю «черні») українського та запорозького козацтва. Тоді понад 40 тис. козаків обрали нового гетьмана – Івана Брюховецького, а його конкурентів – полковників В. Золотаренка та Я. Сомка – було вбито.


Миколаївський собор

Миколаївський собор (1658-1668 рр., вул. Я. Батюка, 16) збудований у стилі раннього українського бароко на гроші козацької родини І. та В. Золотаренків. Як свідчить «Літопис Самовидця», саме цей храм став центром драматичних подій, пов’язаних з «Чорною радою». Після обрання промосковський гетьман І. Брюховецький разом з військом склав тут присягу. Про виняткове значення святині свідчить і її архітектура. В інтер’єрі на підвищенні, обабіч головного входу, влаштовано спеціальні місця для полкової старшини. Храм неодноразово горів, перебудовувався, а з 1920 по 1939 рр. тут був склад. 1990 р., після реставрації, пам’ятку повернули віруючим.


Грецький самоврядний магістрат

З 1696 р. тут вже діяв грецький самоврядний магістрат (вул. Є. Гребінки, 21), будівля якого збереглась до нашого часу. Громада сформувала у Ніжині нову вулицю, що донедавна мала назву Грецької (зараз Євгена Гребінки).


Михайлівська церква

Греки прикрасили Ніжин численними храмами. Михайлівська церква (1780-ті рр.), стиль якої близький до класицизму, має склепіння, що спирається на стовп, розташований у центрі. Грецькі мотиви в інтер’єрі можна віднайти в західній частині, в оздобу хорів, що спираються на спарені колони іонічного ордера. Вважають, що за своєю архітектурною формою церква наближена до типу будівель, поширених на Буковині та Балканах. На жаль, до нашого часу не збереглась її дзвіниця – колись найвища в Ніжині споруда.


Троїцька церква

Троїцька церква (1733 р.) є свідченням активності греків у місті. Храм був перебудований наприкінці ХІХ століття за поширеним в Україні типом однобанних храмів. Він набрав рис неокласицизму - отримав високу дзвіницю під шпилем та вишукане внутрішнє оздоблення. Зараз це музей.

Храм Іоанна Богослова

Двоярусний храм Іоанна Богослова (1752 р.) хрещатий у плані. Однобанний і компактний, він належить за архітектурою до так званих «теплих церков». Гармонійні пропорції споруди підкреслено струнким пірамідальним силуетом з видовженим світловим барабаном та оздобами, витриманими в дусі пізнього українського бароко. Фахівці вбачають у цій пам’ятці риси, характерні для творчості знаменитого українського митця І. Григоровича-Барського.


Введенський жіночий монастир

Введенський жіночий монастир трохи віддалений від центра міста. Він заснований вдовою Стародубського полковника Ганною Бориславською у другій половині XVII століття. Бажаючи присвятити затишок свого земного життя молитві з душу спочилого чоловіка, вона придбала ділянку землі та звела навколо келії для старих та бідних. Монастир мав дві церкви: Введення Богородиці та Святого пророка Іллі. У середині XVIII століття обидва храми згоріли. Після пожежі черниці заклали нову Свято-Іллінську церкву. А 1778 р. було освячено і кам’яний Введенський храм, щ зберігся до нашого часу. 1814 р. поруч постала дзвіниця. З середини ХІХ ст.. обитель зазнала нових перетворень. Збудовано кам’яну огорожу, корпус келій, відкрито училище для дівчат, готель для прочан, іконописну майстерню. Тут здавна вміли виконувати золоте шиття, обслуговували ризницю архієреїв Чернігова. Окрім того, заможні батьки замовляли у монастирі посаг для своїх дочок. В 1936 році радянська влада закрила обитель. Лише з 1998 р. вона знову поволі відроджує свою діяльність.


Храм Воздвиження Чесного Хреста

На околиці Ніжина височіє храм Воздвиження Чесного Хреста. Він пов`язаний з ім’ям родича гетьмана України   Кирила Розумовського – Петром Розумовським, котрий 1753 року, діставши звання полковника, був направлений до Ніжина командувати полком. Через рік він одружився з дочкою переяславського полковника – Пелагією. Під час російсько-турецької війни 1768 року козаки під командуванням П. Розумовського брали участь у поході в Бессарабію. Коли він помер, його вдова пожертвувала кошти на будівництво кам’яного храму, де й поховала чоловіка. У радянський час церква використовувалася міськвідділом кінопрокату. На початку 1990-х рр. передана Українській православні церкві.