с. Тиниця

назад

Припускають, назва села походить від "тинів", якими вибруковували шлях - по тинах під час пересування на підводах. Перша згадка про село 1659 р. Засноване у верхів'ях річки Малий Ромен, імовірно, вихідцями з Правобережної України.

Саме з Тиниці союзна армія вирушила в бік села Попівка, де відубался відома Конотопська битва, в наслідок якої зупинено агресію Московії на територію Козацької держави. Про це існує згадка у Літописі Самовидця.

Після поразки України у війні з Московією (1708-1709 рр.), село було перезакріплене за родом Кочубеїв. Його нащадки подбали про створення в селі відомого в Російській імперії витвору садово-паркового мистецтва - Тиницького парку. 1871 власник садиби Григорій Ґалаґан офірував її Київськіой колегії Павла Ґалаґана. У радянські часи садиба перетворена на один з корпусів ПТУ №4.

Село згадується в контексті Столипінських реформ та революції 1905 року: "У Конотопському повіті в село Тиниці селяни зажадали за свою працю на бурякових плантаціях не по 70 копійок, а по карбованцю в день". Населення села страждало від безробіття та малоземелля.

У селі 1015 дворів, з яких 825 жилих. Населення, за уточненими даними, 1903 особи. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів (146 учнів), відділення зв’язку, відділення Ощадбанку лікарська амбулаторія, будинок культури на 350 місць, 2 бібліотеки. Дороги з асфальтовим покриттям.

У селі переважають люди старшого віку, поширене безробіття. Хоча розташування на жвавій трасі Бахмач-Дмитрівка сприяє відтоку населення на заробітки до районних центрів Чернігівської та Сумської областей.


    Садиба роду Кочубеїв

    Садиба роду Кочубеїв XVIII ст. (у занехаяному стані). Складається з будинку (закладений у XVIII ст.) та скарбниці (ХІХ ст., первісне призначення остаточно не з`ясоване). Статус Пам`ятки архітектури національного значення. Цікавий приклад садибного будинку Лівобережної України, які практично не збереглися.

    Тиницький парк

    Тиницький парк займає площу 70 га. Центр композиції - будинок Кочубея. Перед його головним фасадом - регулярна частина парку квадратної форми. Алеї поділяють її на 16 малих квадратів. Крім того, по діагоналі прокладені дві взаємопересічені алеї. За будинком починається пейзажна частина парку, на території якої - кілька ставків.