Батурин – місто козацької слави, столиця Лівобережної України в часи козацької держави у XVII - XVIII ст. Розташований на р. Сейм (притока Десни, Чернігівської обл..). вперше згадується під 1625 роком. З 1648 р. – сотенне місто Чернігівського полку, а з 1649 р. – Ніжинського полку. А взагалі, за даними археологів, територія сучасного Батурина була заселена здавна. Поблизу селища здійснені поселення доби неоліту, бронзи, скіфського періоду та давньоруське городище.

У 1669-1708 і 1750-1764 рр. тут знаходилася резиденція гетьманів України. Тут правили Дем’ян Многогрішний, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Кирило Розумовський.

Палац Розумовського

Побудований за проектом Ч. Камерона. Знаходиться у занедбаному стані. Палац був досить велким, мав два двоповерхових флігеля. На території розташований парк.

Палац побудований на замовлення графа К. Г. Розумовського. До ансамблю   триповерхового Палацу в стилі класицизму входили два двоповерхові флігелі. Усередині палац було оздоблено штучним мармуром. Коли Кирило Розумовський помер, будівництво палацу було припинено. Кілька разів у XIX-XX ст. робилися спроби реставрації палацу. Потім палац було розорено (люди крали вікна, двері, підлогу). І в 1955 р. впала половина головної колонади. Зараз йде реставрація, відтворено палац та один з флігелів.

Будинок генерального судді Василя Кочубея

Крупицький Батуринський монастир

За легендою ХVIIст., монастир був заснований ще за часів Київської Русі. Під час татаро-монгольської навали, монастир уперто боронився від нападників, а коли закінчилися запаси продовольства, Господь просипав на монастир крупи (манну небесну) і врятував монахів від голодної смерті. У пам`ять про це чудо монастир одержав назву Крупицький. Миколаївським монастир називаеться тому, що на цьому місці було явління ікони святого Миколи Чудотворця (ця ікона - святиня монастиря). Розквіт монастиря припадає на XVIIст. коли Батурин став Гетьманською столицею Козацької Держави. Козацька старшина словом і ділом підтримувала монастир. У 1680р. збудували соборний храм Сятого Миколи (зруйнований радянською владою у 1922р.) Настоятелем обителі деякий час (1682-1683) був і Дмитро Савич Туптало, згодом кананізований Православною Церквою як Дмитро Ростовський.
Спасо-Прображенська церква збудована у 1804р. (відновлена у 2004р.), дзвіниця - 1825р.
Друге відродження монастиря почалося у 1999р., як Свято-Миколаївський Батуринський жіночій монастир ( 2-монахині, 2-послущниці та священник)