м. Корсунь-Шевченківський

назад

(Рос. Корсунь-Шевченковский)

Населення: 18 266 осіб

Розташоване на північному сході області по обидва боки річки Росі, за 76 км від Черкас.

Згідно легенди назва походить від Кримського Корсуня (Херсонеса), вихідці з якого після хрещення були священниками Київської десятинної церкви і отримали від князя Володимира право збирати данину в поселенні над Россю, якому дали назву рідного міста. На території сучасного міста виявлено поселення трипільської культури, доби бронзи та скіфських часів, могильник і 4 поселення черняхівської культури.


В 1032 році князь Ярослав Мудрий заснував місто-фортецю Корсунь для захисту південних кордонів Київської Русі від набігів тюркських кочівників, а Рось — природною перешкодою. Він входив до Пороської оборонної лінії, до якої входили також міста, що стояли на Росі — Осетрів (нині — с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району), Дверен (нині — с. Набутів Корсунь-Шевченківського району), Боровий (нині – смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району) Богуславль (нині — Богуслав), Юр’єв (нині – Біла Церква) та ін. Вперше у письмових джерелах місто згадується під 1169 р. У XI-XII ст. місто було надзвичайно важливим оборонним центром. Тоді безліч половців напало на Русь, частина з яких стояла біля міста Корсуня. Пізніше вони пішли і спустошили околиці Києва.
1711 року, після підписання Прутського миру, майже все населення Корсуня було насильницьки переселене російськими військами на Лівобережну Україну.

У роки Руїни Корсунь неодноразово руйнувався. Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. Корсунщина була одним із центрів визвольної боротьби на Правобережжі, у тому числі гайдамацького руху, який постійно наростав починаючи з часу розформування Корсунського полку у 1712 р. На її території весь час діяло декілька гайдамацьких загонів. Гайдамаки нападали на шляхетські маєтки, розорюючи їх. Декілька разів вони захоплювали Корсунь. Апогеєм гайдамацького руху було повстання 1768 р. «Коліївщина». Під час нього було вирізано всіх католиків та євреїв, зруйновано костьоли. 1768 року Максим Залізняк, ідучи на Умань, захопив Корсунь, розгоромивши в ньому польський гарнізон. Але в результаті військової підтримки Російської імперії цей виступ було придушено. Протягом декількох років відбувалися локальні виступи гайдамаків, але полякам врешті-решт вдалося встановити свій контроль над краєм і через декілька років рух гайдамаків тут повністю згас. Корсунщину знову було перетворено на безлюдну пустку.

У Корсуні неодноразово бував український поет, художник та мислитель Тарас Григорович Шевченко, зокрема, з 28 червня по 8 липня 1859 року він гостював у свого троюрідного брата і свояка Варфоломія Григоровича Шевченка, який працював помічником управителя князя. Тут він записував народні пісні, багато малював. Шевченко дуже любив прогулюватися Корсунським парком, замальовуючи його прекрасні куточки. Збереглися малюнки, написані ним у Корсуні, які були вміщені до Корсунського (Суліївського) альбому. Це "В Корсуні", "Дуб", "Дерева" та інші.


Палацовий комплекс Лопухіних

В 1994 році  на базі комплексу пам`яток історії, культури і природи міста Корсунь-Шевченківського створено Державний історико-культурний заповідник, який розкинувся на площі понад 100 гектарів.

Палацовий комплекс Лопухіних-Демидових (1789 р.), зведений у стилі неоготики, де зараз знаходиться музей історії Корсунь-Шевченківської битви та історичний музей.

Невід"ємною частиною ансамблю є виконані у стилі романтизму брама, та флигель, збудований із рисами класицизму і романтизму, в якому зараз розміщується художня галерея, а також мальовничий швейцарський будиночок. У середині 19 століття палацовий ансамбль був одним з найроскішніших у Європі.

 В історичному музеї міститься багата експозиція, що розповідає про історію Корсунщини від найдавніших часів до сьогодення. Тут знаходиться цікава діорама "Антикріпосне повстання 1855 року на Корсунщині", а також інтер`єр селянської хати.

20 століття. Під час Великої Вітчтзняної війни в 1944 році на території Корсунщини відбулася маштабна наступальна операція радянських військ, яка завершилася оточенням і повним розгромом німецьких угрупувань. Ще в 1945 році тут відкрито музей історії Корсунь-Шевченківської битви. Картинна галерея, яка розміщена в 14 залах музею  має близько 500 творів батального живопису, скульптури, графіки, сучасного образотворчого мистецтва.

Протягом двох століть чарує відвідувачів Корсунський парк. Багата флора налічує близьки 80 видів дерев та кущів. Парк створювали на основі первісного природного ландшафту,  головними елементами композиційної будови ландшафту  являється – камінь, вода, дерева