(Рос. Черкассы)

Населення: 287 741 особа

Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища, створеного у середній течії Дніпра.

Перша письмова згадка про Черкаси зустрічається в Густинському літописі й датується 1305 роком. Засновниками міста були селяни, що втікали від панів у незаселені райони Подніпров`я . Більшість з них оселилась на горі поблицу замку, що існував тут майже двісті років. Однак залишки курганів навколо міста свідчать, що раніше тут панували скіфи. В козацьку добу та особливо під час гетьманування Богдана Хмельницького в Черкасах нерідко відбувалися важливі дипломатичні переговори. 1797 р. місто стало провінціальним повітовим центром Київської губернії. Важливе значеня мало спорудження та відкриття  в 1912 р. залізничного моста через Дніпро і встановлення прямого залізничного сполучення по магістралі Одеса-Бахмач. Черкаси дуже постраждав під час Другої світової війни і тому історичних пам`яток тут майе не збереглось. Зараз це урбаністичний центр, головною вулицею якого є бульвар Т. Шевченка, що пролягає вздовж Дніпра на 10 км.

Михайлівський кафедральний собор

Михайлівський кафедральний собор - найбільший храм в Україні (72 м у висоту, 12 тис. віруючих) споруджено за проектом архітектора архієпископа Черкаського та Канівського Софронія. 9 серпня 1992 року рішенням Священного Синоду УПЦ МП було відроджено Черкаську єпархію, що таким чином поставило питання про спорудження кафедрального собору, адже в місті не було придатного для цієї місії храму. Серед ділянок, запропонованох міською владою для будівництва храму, було обрано місце на колишньому цвинтарі, там, де колись стояв зруйнований у 1930-х рр. Свято-Миколаївський храм, а тоді — Першотравневий парк, де відбувалися масові гуляння черкащан.

Будівництво храму було розпочато 1994 року і тривало 6 років, до 2000-го року, ще 2 роки продовжувались роботи з оздоблення собору, як зовнішнього, так і внутрішнього[2]. Завершено зведення Свято-Михайлівського собору й проведено обряд освячення храму 9 серпня 2002 року, тобто саме в 10-у річницю відновлення Черкаської єпархії та 10-річчя архієрейської хіротонії ідейного сподвижника храму владики Софронія. На церемонії, попри будній день, були присутні православні ієрархи і 15 тисяч прихожан.

25 травня 2003 року до новозбудованого храму перенесли мощі мученика Макарія Овручського і Канівського, що від 1671-го року був настоятелем Канівського монастиря, а у вересні 1678 року прийняв мученицьку смерть від турків, що напали на Канів.

У червні 2004 року біля меморіальної каплиці на спомин про жертви сталінських репресій, зокрема черкаського духовенства, а також про зруйнування всіх міських храмів у «безбожні» 1920—1930 рр., було відкрито пам`ятник зруйнованим храмам.

На проведеній за взірцем «Сімох чудес України» місцевій акції «Сім чудес Черкащини», що тривала наприкінці 2007 — середині 2008 року Свято-Михайлівський собор у Черкасах був одним зі 116 претендентів на звання переможців акції.

Від 2008 року почато зведення найвищої (заввишки 134 м) в Україні храмової дзвіниці у вигляді голуба, також за оригінальним проектом митрополита Софронія.