Харків

назад

(Рос. Харьков)

Населення: 1 449 150 осіб

З погляду рельєфу Харків ділиться на чотири низовинні і чотири підвищені райони. Стік річок творить улоговину, висунену з північного заходу на південний схід між Середньоруською височиною і Донецькою низовиною. Височини Харкова, переважно піщані, донедавна були вкриті сосновими і березовими лісами.

На місці Харкова знаходилося стародавнє місто Донець, ще за часів Київської Русі. Назва міста походить правдоподібніше від річки Харків («Хар-Кобе»). Інші версії — від засновника поселення Харків хутір козака Харитона (Харька). Ще одна версія — від козака Івана Каркача (Харкача). Половецька версія — від половецького міста Шарукань (Харукань). З початку 17 ст. Харківщина належала до Московської держави, але до 1650 р. тут не було осілого населення. Московські царі розсилали сторожу й розвідувальні групи з служилих людей, будували укріплення й оборонні лінії проти кримських татар та ногайців: «білгородська», «ізюмська» та «українська» лінії. Проте російські «служилі люди» не були постійним населенням. Паралельно починається українська колонізація з сусідньої Гетьманщини.

За козацьких часів Харків стає центром Харківського слобідського козацького полку. Місто мало фортецю із вежами та підземними ходами. Харківськими полковниками були Донці.


    Свято-Успенський собор

    На розі Університететської вулиці і Університетського провулку, напроти симпатичного скверика височіє струнка та елегантна дзвіниця колишнього Свято-Успенського собору (1777 р., зараз - Будинок органної і камерної музики). Власне дзвіниця була зведенна пізніше - у 1848 році, її висота - 84 м.Споруда надає центру міста піднесенно-святкового вигляду.Неподалік встановленно пам`ятник Г.Квітці-Основ`яненку - відомому українському письменнику, творча і громадська діяльність якого тісно пов`язана із Харковом. 


    Історичний музей

    Історичний музей Розмістився в будівлі старого ломбарду. Музейна скарбниця налічує близько 250 000 експонатів і є однією із найбагатших в Україні.На музейному подвір`ї встановлено зразки бойової техніки від козацьких часів до періоду Другої світової війни. Увагу відвідувачів привертають два танки - знаменитий Т-34 та "англієць" часів Першої світової. 


    Свято-Покровський собор

    Свято-Покровський собор (1689 р.) Зліва від собору розташувалась Озерянська церква (1896 р.), справа - єперхіальне управління, що розмістилось у колишньому архієрейському домі (1826 р.). На узвишші XVII cт. існувала міцна фортеця, яка захищала кордони від постійних набігів кримських татар. Тож початкове призначення поселення мало військовий характер. З часом Харків стане крупним центром на перетині торгових шляхів.Щодо історичної назви району, то при монастирі спочатку відкрився колегіум (1726 року духовну школу було перенесено з Білгорода), у якому викладав Григорій Сковорода, а через 80 років у колишньму будинку губернатора (1776 р.) був відкритий університет, де нлічувалось 25 кафедр. В різні роки тут навчалися і викладали відомі діячі науки і культури - письменник П. Гулак-Артемовський, композитор М. Лисенко, художник Г. Семирадський, біолог І. Мечников, фізик М. Бекетов, архітектор П. Ярославський та ін.