Люботин

назад

(Рос. Люботин)

Населення: 25 700 осіб

Розташоване поблизу автомагістралі Харків — Київ, за 24 км на захід від Харкова.

У середині 50-х рр. XVII століття козаками-утікачами з Правобережної України на річці Люботинці була заснована слобода Люботин, що згодом перетворилася в сотенне містечко Харківського козачого полку. У грудні 1905 року під час першої російської революції, в зв'язку з озброєним повстанням в Люботині, була проголошена незалежна робоча Люботинська республіка, яка проіснувала три дні і була розігнана царською владою. Історія міста тісно пов'язана з початим у 1871 році будівництвом залізничної станції, через яку сьогодні ходять поїзди у чотирьох напрямках — Харків, Мерефа, Суми, Полтава та створюванням на базі станції великого залізничного вузла з ремонтною базою. У 1938 році Люботин отримав статус міста. У 1993 році Люботин отримав статус міста обласного значення. Люботин є великим залізничним вузлом, від якого ходять поїзди у чотирьох напрямках.

Земельні ресурси міста становлять 3113 га, з них: 6,5 га — землі, зайняті промисловими підприємствами, 1396 га — під забудовою. Центральна площа в Люботині — площа Комсомольська. Центральный парк — парк імені Леніна, поруч із ним старий графський парк початку 19 століття в англійському стилі. В парку імені Леніна є багато розважальних закладів, пам'ятників, а також збудований 2006 року меморіал пам'яті загиблих у Другій світовій війні. Гордість міста — найдовший у Європі критий пішохідний залізничний міст, загальною довжиною 260 метрів.


Михайлівська церква

Храм знаходиться на річці Мерефа. Типову для того часу церкву збудовано в 1843р. в стилі класицизму. Споруда з одним куполом, хрестова в плані, з триярусною дзвіницею з західного боку. Особливість планування: розділення вівтарної частини стіною на дві половини. Фасади розчленовані пілястрами, в нижній частині оброблені горизонтальним рустом.  Біля храму збереглися надгробки князів Святополк-Мирських і місцевих священиків.