(рос. Буданов),центр сільської ради Населення: 1724 особи Поблизу Буданова виявлено поселення трипільської та давньоруської епох, а також знайдено римські монети ІІ століття нашої ери. Вперше згадується у 1549 році, коли король Сигізмунд II Август дозволив дружині воєначальна і галицького воєводи Якуба Будзановського Катерині із Золотників дідичне село Скоморохи на Будзанів. Проте Скоморохи залишилися, а містечко почали будуватися трохи північніше. Гористий рельєф місцевості не міг не привабити поселенців. На одному з пагорбів біля 1550 р. галицьким воєводою був побудований дерев'яний замок. На початку XVII ст. власники Будзанова збудували на місці старого дерев'яного замку кам'яну фортецю. 1631 р. замок перейшов у володіння О. Сємінського, потім — до родини Лєвочинських. Восени 1648 року міщани-українці взяли участь у повстанні проти польської шляхти. Після нападу турків у 1675 р. замок лежав в руїні. У 1765 р. коштом Євстахія та Марії Потоцьких частину замкових мурів було перебудовано на костел. У 18 столітті місто відродилося — в цей час щороку у ньому відбувалося 12 ярмарків. 1771 року від холери загинула значна частина мешканців. У 1889 році було засновано ткацьку школу.
ЗамокБуданів є цікавим тим, що тут зберігся замок кінця XVI ст., за іншими даними - початку XVII ст.; надто сильно пошкоджений турками у 1675 р. у 1765 р. коштом Євстахія і Марії Потоцьких частину замкових мурів перебудовано на костел. Пресвітерію і передсінок влаштовано з двох замкових башт. Дві інші башти межують з монастирем сестер Милосердя. Біля замку – сліди валів. Нині тут психіатрична лікарня з добре збереженими двома баштами, палацом і костелом. В літературі згадується ще Городище на ниві «Погиблиця», що біля замку, під лісом «Семаньковим». Знайти його, однак, не вдалося. Не виключено, що це городище зруйновано теперішньою цегельнею, біля якої є нива «Погиблиця» і згаданий ліс.
|