Микулинці

назад

(рос. Микулинцы)

Населення: 3500 осіб

Найближча залізнична станція Микулинці-Струсів знаходиться за 4 км від поселення у селищі міського типу Дружба.

Микулинці (давні назви: Микулин, Микулинь)  селище міського типу в Теребовлянському районі Тернопільської області на річці Серет, центр Микулинецької селищної ради,

Містечко вважається найдавнішим на Тернопільщині та одним із найдавніших на Західній Україні.

Поблизу Микулинців виявлено археологічні па­м'ятки доби мезоліту, західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури (ймовірно, літописно­го Микулина).

Перша писемна згадка — 1096 р. як Микулин, згідно з «По­вчанням» Володимира Мономаха. За однією з версій, назва селища походить від імені його засновника — воєводи князя Василька Микули. Згідно з іншою, — від давньої церкви святого Миколая, яку збудували тут монахи.

У другій половині ХІ століття поселення належало до Теребовельського, від 1140-х — до Галицького, від 1199 — Галицько-Волинського князівств. На той час Микулин був значним населеним пунктом, через який проходив торгівельний шлях з Галича до Києва, водночас був ніби твердинею від нападів зовнішніх ворогів.

3 січня 2002 року в районі смт. Микулинці відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались. Внаслідок землетрусу близько 300 споруд за­знали пошкоджень.


    Замок

    У 1550 р. власниця Микулинців Йорданова звеліла звести тут мурований замок для захисту від нападів татар, що грабували ці землі мало не щороку. Фортеця була закладена на місці дерев`яної оборонної споруди. Замок давав почуття відносної безпеки. Він витримував не одну осаду, на його мурах до цієї пори видно сліди розпеченої смоли, яка лилася на голови нападаючих.

    Великої шкоди фортеці завдало військо Ібрагіма Шишмана у 1672 році. Облога тривала два тижні (15 днів), після чого у Микулинцях закінчилося продовольство. Почалися переговори з турками. За здачу ворог обіцяв волю обложеним, але не дотримав слова. Майже всіх чоловіків порубали, а жінок, дітей та ремісників взяли в ясир.

    Вже в 18 століття замок починає занепадати, втрачає своє оборонне значення, і 1815 австрійський барон Конопка, купивши фортецю, організовує в ній суконну фабрику.

    З початку XX ст. замок було залишено на самознищення. Ніяких робіт по реставрації не велося. Проте до 900-річчя Микулинців проектний інститут «Укрпроектреставрація» (місто Львів) виготовив документацію на відновлення замку.

    Замок має вигляд квадрата з довжиною стін 75 метрів і товщиною оборонних мурів — 2 метри. На 3 кутказ замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат. Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в`їзну браму із звідним мостом. Ще один в`їзд у замок зі східного боку. Всередині фортеці були житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи.


    Троїцький костел

    Унікальним пам`ятником архітектури національного значення є кам`яний костел 18 століття, котрий нині належить до римо-католицької церкви. Спочатку в Микулинцях знаходився дерев`яний костел Івана Хрестителя. Пізніше на тому самому місці був збудований теперішній кам`яний. Збудований архітектором А. Мошинським в стилі бароко, за іншими джерелами за проектом архітектора Тальовського. Костел існував наприкінці XVI століття. У 1780 — 1785 роках парафію Микулинці обслуговували ченці Згромадження отців-місіонерів.

    Протягом 1799—1816 років у парафії відбулось багато змін: ремонт храму після сильної бурі, зміна пароха, встановлення нових дзвонів. У роки війни костел був повністю залишений і закритий. В 1989 році була відновлена парафія Трійці Пресвятої. Парафія належить до Чортківського деканату Львівської архидіїцезії.


    Палац графів Реїв

    Пам`ятка архітектури — палац графів Реїв. Споруджений вкінці 18 століття на кошти Потоцьких, перебудований у 19 столітті в силі ампір магнатом Яном Конопкою.   XVIII ст. Людвика подарувала його графові Мнішекові.

    Палац розташований в старому семигектарному парку, де росте багато давніх дерев, зокрема 3 ясени віком понад 200 років.

    Зараз у приміщенні палацу діє лікарня-санаторій.