|
(Рос. Токи) Населення: 1200 мешканців Розташоване на правому березі річки Збруч. Межує з селом Воробіївка та Пальчинці. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки ченяхівської культури. Передмістя містечка — Ожигівці (нині с. Ожигівці Волочинського району Хмельницької області) відоме від 1430. Як окреме село Токи згадане 1764. Від 1772 поблизу Токів пролягав кордон між Австрією та Росією. Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Каменярі», тверезості та кооператива. На початок ХХ ст. село — осередок килимарства. 1944 у Токах розміщувався штаб 1-го Українського фронту; відбулася нарада письменників-фронтовиків.
Токівський замокТоківський замок - пам`ятка архітектури місцевого значення, оборонна споруда. Розташований на вершині кам`яного пагорба на острові (нині півострів), з усіх боків оточений широким ставом, утвореним на старому руслі річки Збруч.Мури замку — неправильний трикутник із трьома вежами на кутах; одна — п`ятикутна, дві — півкруглі. Кожна вежа мала в нижній частині два ряди стрільниць, верхні частини займали каземати. Доступ до фортеці здійснювався через підйомний міст, який охороняла ще одна — надворітна вежа. Збудований наприкін. XVI ст. брацлавським воєводовю кн. Я. Збаразьким. 1631-1744 належав князям Вишневецьким, після смерті останнього представника роду — Чарнецьким і Матковським. 1648 р. Токівський замок захопило козацьке військо, 1675 р. — зруйнували турки. Відбудувася і утримувався у належному стані до кінця XVIII ст. Зі втратою оборонного значення 2 вежі й значну частину мурів поступово розібрали на господарські потреби. Нині збереглися руїни п`ятикутної вежі й частина фортечного муру.     
|
