(рос. Коропец)

Коропець — селище міського типу Монастириського району, розташоване у місці впадання річки Коропець у Дністер. Центр селищної ради, якій підпорядковані села Світле та Стігла.

Населення — 3752 особи

Містечко відоме своїм палацом та костелом. Також є дендропарк. Поблизу Коропця виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та давньоруської культур. Перша писемна згадка — 1421, коли польський король В. Ягеллончик заклав у ньому парафіяльний костьол. 1453 Коропець — власність М. Бучацького; того ж року отримав міські пра­ва. У середина 15 ст. Коропець — повітовий центр. Від 1461 — власність Кеєрдеїв. 1589 — Я. Сенинського. 1607 Коропець зруйнували, 1672 спалили турецько-татарські орди. У документах за 1664 Коропець зга­даний як село. Від середини 18 ст. належав гра­фові С. Бадені та його нащадкам. За часів Австрії (від 1772) Коропець належав до Станіславського по­віту (від 1867 — до Бучацького). 1819—1820 внаслідок повені потерпіли понад 80 дворів. Під час 1-ї світ. війни через село пролягала лінія фронту. Після поразки національно-визвольних змагань наприкінці вересня 1920 Коропець захопили польські війська.

Діяли т-ва «Сокіл» (від 1904), «Просвіта» (від 1906), «Січ» (1910), «Луг», «Сільський господар», «Со­юз українок», «Рідна школа», кооператива «Єд­ність», страхове агентство компанії «Дністер». 1927 у Коропці працювали майстерня з виробництва спортивних човнів, гуральня, олійні, 4 масарні, ресторан, пекарня. Від червня 1940 до 1959 Коропець — райцентр. Від 8 липня 1941 до 22 липня 1944 Коропець — під нім.-нацист. окупацією. Наприкін. липня 1943 поблизу міста проходило з'єднання С. Ковпака. 1941, 1957, 1969 та 2008 — великі повені. 1984 Коропцю надано статус селища міського типу.

Палац Станіслава Бадені

Палац колишнього власника цих земель, польського графа Станіслава Бадені (брата Казиміра Бадені) розташований серед будівель дитячого інтернату. У палацовому парку збереглися величезні старі дерева, зокрема, екзотичні (наприклад, платани).

Палац в Коропці збудований у класично-синкретичному стилі з розкішними бароковими ліпними геральдичними атрибутами, серед яких між рушниць і мисливських ріжків почесне місце займає барельєф з зображенням перехрещених коси і ціпа.

Особливо в палаці вражає мистецьке використання кольорової деревини для паркету та панелей на стінах.

Граф Казімір Бадені (1846 -1909 рр.) був намісником Галичини, прем`єром Австрії та міністром внутрішніх справ. Прославився «баденівськими виборами» до парламенту 1897 року, коли був запроваджений антиукраїнський терор.