 |
(рос. Сидоров) Населення — 1168 осіб Сидорів - село Гусятинського р-н. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. Центр сільради, якій підпорядковане с. Шидлівці. до Сидорова приєднано хутір Слобідка. Поблизу села є Сидорівське родовище вапняку. Відоме Сидорівським замком. Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Перша писемна згадка — 7 жовтня 1398 р. У квітні 1547 р. Сидорів отримав статус містечка. Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг» та інші товариства, кооператива.
Сидорівський замокСидорівський замок стоїть на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою. Побудовано замок з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття Марцыном Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів. Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався, але вже с початком XVII століття втратив своє оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших часів. Південно-східна частина замку повністю зруйнована. Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані дві напівкруглі двоярусні бастії. Також збереглася в напівзруйнованому стані південна напівкругла двоярусна бастія з в`їздною аркою та контрфорсами.
Благовіщенський костелНа протилежному пагорбі від замку височіє унікальний Благовіщенський костел (1730-1731), побудований магнатами Калиновськими у вигляді родового герба «Калинова» (стріла і дві зірки). Початковий план святині, створений кам‘янецьким старостою і видатним архітектором Яном де Вітте (1730), зберігається у Львівський бібліотеці Оссолінеум. Планування костелу й справді незвичайне: вузька просвітерія, що закінчується гострою апсидою з увігнутими бічними гранями, а дві вежі на західному фасаді мають п‘ятикутний нижній об‘єм. Храмом колись опікувалися домініканці-обсерванти. У костелі, де догослужіння відбувається тільки у великі католицькі свята, зберігся кістяк старого ограна і різьблені вівтарі.
|
|
