(Рос. Воронеж)

Населення: 7 652 особи

Розташовано по обидва береги р. Осоти.

Територія сучасного Воронежа була заселена з давніх часів. Поблизу нього знайдені кременеві знаряддя пізнього палеоліту (15 тис. років тому), а також виявлено поселення часів бронзи, скіфських часів, слов'янські VІІ-VIII ст. і староруський курганний могильник. Існує думка, що саме тут знаходилося згадане в літописі від 1177 р. місто Вороніж.  На початку XVII ст. тут виникае хутір Вороніж, коли Пісочинський заселяв південно-східну частину Ніжинського полку. Вирогідно що Вороніж виник з білямлинового хутора, що осів на березі річки Осоти, при дорозі, по якій їздили посеймські села на базар в Новгород-Сіверськ. В 1654 р. став сотеним містом Ніжинського полку. В 1664 р. був розорений поляками, після чого за сотника Сави Прокоповича був відновлений, і були надані десятилітні пільги від повинностей. При цьому відновленні селище було обнесено валом. частини якого збереглися до сьогодні.  У часи Російської імперії Вороніж був містечком Глухівського повіту Чернігівської губернії.

Михайлівська церква

Михайлівська церква зведена в 1776-1781рр., мурована, штукатурена, двохярусна, триконхова,однобанна. Імовірно, автором проекту був видатний київський архітектор І.Г.Григорович-Барський: дуже вже церква у Вороніжі за планом подібна до збудованої ним на Подолі в Києві Покровської церкви.

Церква в плані  складається з квадратної центральної частини з напівкруглими апсидами з півночі та півдня, з прилеглою злегка витягнутою алтарною частиною з напівкруглою апсидою, фланкованою по боках ризницею та дияконником, та квадратного притвору. З західного боку на початку XXст. прибудована дзвіниця, яка з’єднана з церквою гранованим переходом.

План верхнього ярусу повністю повторює план нижнього. Нижні приміщення перекриті системою напівциркульних сводів, а в заокруглених частинах - конховими. Верхній ярус споруди перекрито банею на високому восьмигранному барабані та системою напівциркульних та конхових сводів.

В декорі фасадів переважають пілястри, які членують стіни й барабан бані. Капітелі пілястр - іонічного ордеру, ускладненого гірляндою поміж волютами. На кутах пілястри розкреповані й мають заглиблені панелі - це створює додаткову світотіньову гру.