Ромни

назад

(Рос. Ромны)

Населення: 46 500 осіб

Розташоване на високому плато, що омивається з трьох боків водами рік Сула і Ромен. Первісна дорадянська назва міста — Ромен, тотожна назві відомої квітки.

Здавна цю місцевість облюбували люди. Їх перші сліди діяльності відносяться до палеоліту. В VIII - X столітті тут існувало сіверянське поселення «Монастирище». У часи давньоруської держави місто-фортеця Ромен закривало північну частину Посульської оборонної лінії,початок будівництва якої за писемними джерелами поклав Володимир І Святославич.Місто-фортеця Ромен захищало південно-східні кордони Київської Русі і згадується під 1096 р., де йдеться про один з епізодів біографії Володимира Мономаха і його похід проти половців.

Назва давньоруського літописного міста Ромен походить від однойменної річки Ромен, яка в цьому місці впадає в р. Сула.За легендою назву міста пов'язують з квіткою ромашки, або «ромен-цвіту», яка в ті часи суцільним килимом вкривала родючі чорноземи Посулля.

Саме в Ромні взимку 1707 року знаходилась ставка війська гетьмана України I.Мазепи і шведського короля Карла XII під час російсько - шведської війни, в ході якої вирішувалась доля Незалежності України. Про героїчну історію Ромен свідчить і древній герб міста. Так Роменська Міська ратуша ще з по давніх часів мала печатку, на якій було зображено хрест що стоїть на могилі, як символ мужності, стійкості захисників міста, яким було притаманно «стоять на смерть», «до хреста».

Хоча Ромен мав статус сотенного міста, але фактично з 1714 року став адміністративно - політичним центром Лубенського, а згодом Миргородського полку. Вигідне географічне розташування не перехресті важливих міжнародних торгових шляхів сприяють процвітанню міста в 18-19 століттях як провідного економічного, культурного центру Лівобережжя, торгової столиці України Російська цариця Катерина ІІ засновує в Ромні головну тютюнову контору.

1962 року Ромен — місто обласного підпорядкування, до нього впливаються навколишні села: Засулля, Лозова, Процівка.