Клевань

назад

(Рос. Клевань)

Населення: 8 054 мешканці

Селище розташоване на річці Стубла (притока Горині). Залізнична станція на лінії Рівне—Ківерці.

Містечко на річці Стублі (якийсь час саме по цій річці проходив польський кордон), Клевань, як стверджують історики, існував вже в в ХІІ ст., під назвою Коливань. В письмових джерелах він вперше згаданий під 1458 роком як власність князя М.Чарторийського. Так само, як Олику прославили і розбудували Радзивілли, так і Клевань непорушно пов'язаний в історії з магнатами Чарторийськими.


    Замок

    На одному з прибережних мисів, який називають Городище, в другій половині 15 ст. князь Федір Чарторийський, луцький староста, відновив замок, окружив його глибоким ровом, який наповнювався водою Стубли, і міцними кам`яними стінами. Тоді ж по кутам було зведено дві муровані вежі, п`ятикутні в плані. Обидві вежі відносно непогано збереглися, особливо східна. Їх цегляні стіни в деяких місцях досягали небачуваної товщини - 3,8 м! Третя башта, що не збереглася до наших днів, була дерев`яною. Закінчилася побудова замку в 1561 році.

    З опису Клеванського замку від 1609 р. взнаємо, що головну оборонну функцію виконував західний кам`яний бастіон з влаштованим всередині уступом. Східна башта була меншо. за висотою і використовувалася для зберігання пороху та гвинтівок. Через глибокий рів був перекинутий чотириарковий міст на міцних опорах. Цікаво, що міст прикрашали фрески, залишки яких ще було видно на початку ХХ ст.

    У 1632 р. замок віддали єзуїтам, які влаштували тут свою колегію. Після їх вигнання в 1773 р., коли місцевість відійшла до Австрії, замок довго стояв пусткою, аж поки князь Костянтин Чарторийський, який вирішив створити в Клевані польську гімназію, не перебудував замок в 1817р. Східна стіна була розібрана, а на її місці з`явилися два флігелі, де і розмістилося училище. Цей навчальний заклад російська влада закрила у 1831р. В 1834р. сюди з Луцька було переведено гімназію, та вже через 2 роки вона переходить до Рівного. Замок знову був пустим, розвалювався без належного нагляду. На межі ХІХ та ХХ століть поміщення родового гнізда Чарторийських передали духовому училищу. Що було далі - революції, зміни влади, світогляду і таке інше.  У 1915р. під час воєнних дій палац було зруйновано, не вцілів ані дах, ані вікна.


    Костел

    На вул. Міцкевича, недалеко від крутого плато, знаходиться ранньобароковий Благовіщенський костел, який непогано видно з траси. Засновник храму Єжи Чарторийський, отримавши освіту у віленських єзуїтів, перший з цього княжого роду перейшов в католицизм. Зміна віросповідання вимагала матеріального свідоцтва, чим і стало будівництво костелу в Клевані, спочатку дерев`яного, в 1590 році, а потім на тому ж місці - кам`яного. Закінчено будівництво було в 1610 р., та посвячено храм лише в 1637 р. Ще у першій третині ХХст. храм прикрашав чималих розмірів вівтарний образ пензля Карла Дольче, майстра болонської школи XVII ст. Трохи південніше костела стоїть двоярусна дзвіниця з невеликим декоративним ліхтариком на вершині шатра.


    Церква Різдва

    У самому центрі Клеваня, поблизу давнього городища, зберіглася пам`ятка культової архітектури - уніатська церква Різдва 1777 р. (вул. Госпітальна). Це храм, збудований з цегли, з класицистичним фасадом, який оформлений глухим пілястровим портиком тосканського ордеру. В цілому об`ємне планування церкви характерне для народної архітектури: хрестовий план, одноглаве завершення над середхрестям. Поруч - скромна непримітна дзвіниця на два яруси (1844).