(Рос. Острог)

Населення: 15 202 мешканці

Місто розташоване за 16 км від залізничної станції Острог на лінії Здолбунів—Шепетівка, за 55 км від Рівного. Через місто проходить автошлях Старокостянтинів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (М21).

В україні є небагато міст, які б значили у її історії так багато, як Острог. За припущенням, назва міста виводиться від фортеці, що постала за часів Київської Русі на горі над річкої Вілія. Перша згадка про місто датується 1100 роком. З 1199 р. воно входило до Галицько-Волинського князівства. Найкращі сторінки його минувшини пов`язані з ім`ям князя Василя-Костянтина Острозького. Завдяки меценатській та державній діяльності князя, місто громадило навколо себе найкращі уми тогочасної України та Європи. Культурна Столиця - так назвали це місто. Острог гідно конкурував із золотоверхим Києвом. Замок, три палаци, ратуша, дев`ять церков, костел, дві синагоги, мечеть. Ідеальне місто...

1576 р. постала слов`яно-греко-латинська академія. Саме тут було розвінчано теорію теолога П. Скарги про те, що "...не було на світі і не буде жодної академії, колегії, де б теологія, філософія та інші визволені науки іншими мовам [окрім латинської та грецькох] вивчались... Зі слов`янською мовою жодний не може бути вченим". Завдяки діяльності академії, українці органічно долучились до системи загальноєвропейської освіти. Тут давньоукраїнською видано "Острозьку Біблію" та перший повний пеерклад Святого Письма. дізнавшись про таємну діяльність Іпатія та інших ієрархів Церкви, спрямовану на запровадження унії православної церкви з Римом, князь Констянтин очолич рух опору. Але в першій половині XVII ст. рід Острозьких із майже містичною швидкістю зійшов нанівець, а рештки нащадків покатоличились. Після смерті Костянтина маєток перейшов до його племінника Домініка Заславського (1618-1646). На жаль, воєнні лихоліття XVII ст. пеперавли дыяльнысть академыъ, перетворили Острог на провінцію.

1793 року місто потрапило під владу імперської Росії, а в 1920 р. кордони поділили його настільки невдало, що частина передмістя опинилась під "совєтами", а решта в Польщі. Подальша історія Острога - це типов доля багатьох провінційних міст України, залишені наодинці зі своїми труднощами. Щоправда, в останні роки нове життя отримала Острозька академія, швидко перетворюючись на один з найкращих навчальних осередків України.

Замок

Замок протягом XIV-XVI століть був родовим гніздом князів Острозьких - найбагатших магнатів Речі Посполитої тих часів і найбільшого свого розквіту досяг при Костянтині Івановичу Острозькому. Протягом століть замок неодноразово перебудовувався і модернізувався. В даний час ансамбль замку становлять Вежа Мурована (XIV століття), Кругла башта (XVI століття), Богоявленський собор (XV-XVI століття), надбрамна дзвіниця (1905) і фрагменти стін.

Вежа Мурована знаходиться в південно-східній частині замку. Після завершення будівництва в другій половині XIV століття представляла собою донжон, в подальшому декілька разів перебудовувалася і остаточного вигляду набула в кінці XIX століття. Зараз башта являє собою трьохярусну споруду з пісковика і цегли, в плані наближається до прямокутника. З півдня, заходу і сходу укріплена контрфорсами, що з`явилися в XV-XVII століттях. На даний час всередині вежі діє краєзнавчий музей. Кругла башта розташована у південно-західній частині замку. Це трьохярусна споруда з каменю та цегли, укріплена трьома контрфорсами, кругла в плані з трапеціедальним вирізом з боку замкового двору. Верхні яруси обох веж в кінці XVI століття набули ренесансного вигляду.

На території міста Острог, крім замку збереглися кілька об`єктів міських укріплень. До них відноситься Луцька надбрамна вежа і Татарська надбрамна вежа. Обидві башти були побудовані у другій половині XV - початку XVI століть із піщанику. Це трьохярусні споруди в плані представляють собою в плані з`єднання овала з прямокутником. Всередині луцької башти на даний час розташований музей книги. Татарська башта збереглася гірше, втрачена значна частина еліптичної частини будівлі.

Богоявленська церква