 |
(Рос. Дермань) Населення: 1100 мешканців Територія Дерманя була заселена вже у VIII-V столітті до нашої ери. Про це свідчать сліди осель з майстернею крем'яних знарядь доби ранньої бронзи, залишки давньоруського городища, старовинні могильники, знахідки уламків зброї, речей побуту, культури, ритуалів поховань. Уперше Дермань засвідчений у 1322 році. Тоді 8 грудня князь Любарт Гедимінович подарував Луцькій соборній церкві Іоана Богослова маєтності кількох сіл, серед котрих називається Будераж, Півче та Дермань. У вересні 1497 року в замкові біля Топорищ на Житомирщині була укладена та репрезентована грамота, якою великий литовський князь Олександр засвідчив дар гетьманові Костянтину Острозькому маєтностей 2-ох дворів і 9 сіл, у числі яких називається і "Дермань". З 1499 року виринає в записах і Дерманський монастир, котрому тоді володар Острога подарував автографовану книгу "Поучения". Цей монастир згадується у наступних роках. До 1939 року Дермань був одним селом, хоч насправді його ділили на Дермань панський і казенний. У роки другої світової війни у 1942 в Дермані була школа поручиків УПА. У 1946 році Дермань Перший волею чиновників приймає назву Устенське Перше, а Дермань Другий - Устенське Друге. З 1991 року Устенське, що від імені витікаючої тут річки Усті, уступає місце давній історичній назві Дермань і ділиться на: Дермань Перший і Дермань Другий.
Дерманський монастирДерманський монастир – православний монастир, один з осередків антиуніатської боротьби в Україні в кінці 16 – 1-й пол.17 ст. Заснований в кінці 15 ст. українським магнатом князем К.І.Острозьким в с. Дермані на Волині. Утримувався коштом князів Острозьких. В 1574-1575 рр. управителем монастиря був російський першодрукар І.Федоров. У 1602 р. князь К.К.Острозький подарував монастиреві друкарню, внаслідок чого Д.М. на деякий час став осередком книжкової справи. Першим ігуменом Д.М. був І.Борискович. Ченці вчили грецької, латинської і слов`янської мов і займалися перекладами. Архімандритом Д.М. був (1625-1633 рр.) полоцький архієпископ М.Смотрицький після переходу на унію. Пізніші митрополити та єпископи: Терлецький, Жоховський (17 ст.). У 18 ст. – Вінницький, Володкович, Рилло, Ростоцький. 1821 р. російський уряд відібрав Д.М. у василіан і передав православним ченцям з Острога. До 1920 р. в Дермані існувала церковно-учительська школа. Пізніше була відкрита єпархіальна дівоча школа, згодом перетворена на українську приватну гімназію (до початку 30-х рр.).
|
|
