м. Добромиль

назад

Добромиль знаходиться на відстані 108 км від Львова. До нього можна доїхати дорогою Львів-Самбір-Скелівка-Хирів-Добромиль, або дещо довшою, проте кращою дорогою майже до самого Старого Самбора, потім через Стару Сіль та Хирів. Про давнє походження міста свідчить назва, утворена від слов’янського імені, ймовірно, від поселення знатного чоловіка на ім’я Добромил.

Розвиток міста та навколишніх земель пов`язаний з передачею цих земель XVI- на поч. XVIІ ст. у власність вихідців з Моравії - Гербрутів. Про їх родину збереглась легенда, за якою кожен з померлих Гербуртів перетворювався після смерті на сивого орла і гніздився в довколишніх скелях. Допоки шанували орлів, доти процвітав рід. Коли ж один із Гербуртів насмілився застрелити орла, тоді відразу помер його син, і на нефортунному мисливстві закінчився славний рід.

Гербрути були непересічними особистостями. Хоч сповідували римо-католицький обряд, проте з пошаною ставились до українців. Так, Станіслав Гербурт, власник Добромиля в 1543-1584 рр., побудував тут монастир і ряд церков, а його брат – латинський єпископ Валента Гербурт – вважав себе русином «закону римського» і збудував церкву в Роботичах (нині Польща). Ще один Гербурт – Ян (Іван) Щесний – був письменником, частину своїх творів, зокрема «Розмисел про народ руський», написав українською мовою. Він відзначився авантюрністю характеру. Зокрема після перемир’я Яна Щесного Гербурта зі своїм сусідом Стадницьким на Святоюрській горі під Львовом ці два достойні шляхтичі на радощах стріляли з гармат по львівській ратуші!

    Замок

    Як згадка про славне минуле Гербуртів, на високій горі поблизу Добромиля в гущавині лісу знаходяться руїни родового замку, збудованого у середині XVI ст.. До замку можна потрапити лише пішки і це займе чимало часу. Однак зусилля вартують того, аби побачити грізний замок, відчути його спокій та затишок. Спершу замок був дерев’яним. Але 1497 р. ним оволоділи, а потім спалили татари. Пам’яткою про ту трагічну подію став переказ, записаний І. Лазариком, що відтворює деталі цього історичного епізоду. Оборонцям замку довелося дуже важко відбивати одну за одною атаки численної татарської орди. Сили русичів поступово підупадали. Від ударів тарана затріщали і вже почали піддаватися вхідні ворота. У результаті підкопу під оборонну стіну частині воїнів вдалося увірватися всередину. У замку спалахнула пожежа, і здавалося, що опір захисників буде остаточно зламано. Відчувалося наближення трагічної розв’язки. Та раптом серед захисників з’явилась молода княгиня, одягнена у найкращі шати, з вишуканими прикрасами, так, начебто, ставала до шлюбу з коханим. Вона гордо підійшла до глибокого колодязя, востаннє оглянула поріділі ряди захисників і стрімко кинулась у темінь безодні. Вороги на мить завмерли, їх вразило це вінчання зі смертю. Серця жменьки захисників, які ще могли тримати зброю в руках, наповнилися мужністю, вмить зник панічний страх, руки налилися богатирською силою, руки кожного стали виваженими і точними. Уражаючи ворогів, вони проникли через їх густі лави і залишили палаючий замок.

    Справжньою оборонною твердинею на Сліпій горі став замок, збудований через століття Яном Щесним Гербуртом, так званий « Високий замок», залишки якого можна оглянути сьогодні. Грізного вигляду споруді замку надає восьмигранна брамна вежа зі стрільницями і прямокутними віконними отворами. Щоправда суворість пом’якшує ренесасовий аттик з декоративною аркадою на вежі. За свою історію замок витримав не одну облогу.


    Василіанський монастир

    Дорогою від Високого замку можна дійти до відомого василіанського монастиря Св.Онуфрія,заснованого у 1612 р. Станіславом Гербуртом.Монастир відомий Добромильськогою реформою Василіанського чину(1882 р).На пам"ятній табличці на стіні звіниці написано:"Тут,на Чернечій горі Добромильського монастиря 28 травня 1888 року граф Роман Шептицький (згодом митрополит Андрей)став на тернистий шлях служіння Богу і Україні".


    Костел Преображення Господнього

    Коли йдеться про його походження, то місцеві старожили розповідають, що начебто на тому місці стояла церква Святої Трійці, збудована за кошти Сагайдачного. І лише значно пізніше, у другій половині ХVII століття її перебудовано на костел. Достеменно встановленно, що первісна церква була збудована до 1662 р. Єпископ перемишильський Генріх Фірлей (1631-1636 рр.) виділив 700 флоренів, що залишились у добромильській парафії після смерті Яна Відавського на перебудову костела.

    Згідно з протоколом канонічних відвідин 1648 р., поблизу костела стояли дві каплиці: більша - Самулея Конецпольського (можливо т. зв. каплиця Гербуртів) і менша - Яна Орлянчика. При костелі підносилась дерев`яна дзвінниця, а цвинтар був оточений муром і частоколом. У тому ж році під час козацьких наїздів у наш край один із їхніх загонів побував у Добромилі. Польську шляхту містечка чекала доля новоміської.

    У 1719 р. Войцех Михальський, тогочасний державний радник Добромиля, піддає костел ґрунтовному ремонту. Тоді костел було посвячено як Розп`яття Христового. 1743 р. власник міста Блазей Красінський розпочинає перебудову костела. Навпроти каплиці Гербуртів збудовано каплицю Кінги, а з півдня вимурувано нову захристію. Цілого ряду змін зазнав костел і всередині. Напевне, цей Красінський і вмонтував на костелі герб своєї родини. Ще однієї ґрунтовної перебудови костел зазнав у 1772 р.

    Навіть після таких ґрунтовних перебудов усе ж збережено первісні риси будівлі, яка зовні більше нагадує церкву, ніж костел XVII - середини XVIII століття. В інтер`єрі ж, навпаки, від попереднього не залишилося практично нічого. На ренесансний аттик опирається овальне склепіння, розмальоване в стилі барокко. В аттику є ряд заглиблень, в яких вміщено зображення святих і стилі барокко. У цьому ж стилі виконано також головний вівтар, казальницю, хрестильницю і старий кивот, вмурований у стіну.

    В інтер`єрі костела збереглися геральдичні знаки Гербуртів та Красінських, а також розмальоване генеалогічне дерево останніх. Ще у другій половині 40-х років було там таке є генеалогічне дерево Гербуртів. Дехто із старожилів та священник Лоранц твердили, що в котрусь із стін вмуровано записки добромильського костела. 1988 року костел відремонтовано силами української громади. Тепер костел перебуває у розпор`ядженні місцевої римо-католицької парафії.