м. Сокаль

назад

(рос. Сокаль)

Місто районного значення в Львівській обл., адміністративний центр Сокальского р-ну. Сокаль вперше згадується в документах 1377 року як місто Белзького князівства. В 1424 р. отримав магдебургске право; з 1462 р. Сокаль — місто повіту Белзського воєводства Польщі, в 1772—1918 рр. належав Австрії; до 1939 місто повіту Львівського воєводства. У лютому 1919 бої І корпусу Української Галицької Армії з поляками, влітку 1919 Сокаль зайняло польське військо.


    Монастир Бернардинiв

    Адреса: вул. Набережна

    Монастир бернардинів з костелом Діви Марії (з XVII ст.).

    Орден бернардинів запросили в 1599 р. Їм виділили місце під будівництво монастиря на березі Західного Бугу. Б удівництво тривало не менше 15 років, так як ділянка на котрій велось будівництво лежала болотяних ґрунтах. Для зміцнення фундаменту доводилося викопувати глибокі рови в які забива ли вільхові палі .
    Будівництвом керував чернець Бернард Авелідес.


    Церква святих Петра і Павла

    Церква святих Петра і Павла (1904 — 1909рр.)

    В половині XIV століття Яків Венжик на знак подяки за повернення зору через Матір Божу Ченстоховську хотів намалювати подібну ікону і помістити її в якійсь церкві. Дуже багато працював і старався, але не міг створити подібного образу. Та одного ранку побачив ікону, яка була закінчена рукою ангела і осяяна світлом.

    Цю ікону художник заніс до Сокаля. Незабаром місто Сокаль було знищене татарами. Нове місто мешканці побудували на правому березі Бугу, а на старому місці поставили капличку, куди помістили чудотворну ікону, яку віднайшли на попелищі неушкодженою.

    В 1611 році ікону було перенесено до монастиря о.о. Бернадинів, що був збудований з ініціативи єпископа Гомолинського. Тут ікона ця стала славитись своїми чудами, про що розповідали побожні люди. Приїжджало багато прочан з Польщі і Русі, щоб помолитися перед іконою Матері Божої Потішення в Сокалі, яка отримала назву „руської Ченстохови". Більше офіційних джерел про Сокальську ікону Матері Божої Потішення поки що невідомо. Крім цього не збереглося й оригіналу самої ікони. Та в 2000 р. сестрицею храму св. апостолів Петра і Павла Світланою Худик було віднайдено копію цієї ікони. З допомогою комп`ютерної техніки зі знайденої старовинної, трохи знищеної копії вдалося відтворити нову копію ікони Сокальської Матері Божої Потішення, яка після остаточного завершення мистецьких робіт перебуватиме в храмі св. апостолів Петра і Павла м. Сокаля.


    Церква Святого Миколи

    Сучасна церква початково — костел св. Миколи ордену домініканок, заснованого в місті дружиною віленського каштеляна Софією Ходкевич у 1647 р. На теперішньому місці в центрі міста збудований у 1653 р., по зруйнуванні татарами первісного дерев`яного, розташованого на передмісті. По ліквідації ордену імператором Йосифом II у 1783 р. переданий греко-католицькій громаді на церкву. У 1861 р. церква капітально відреставрована, 1896—1900 рр. розписана та справлено новий іконостас з іконами, спроваджений з Мюнхена. Церква — цегляна, тринавова восьмистовпова базиліка з гранчастою апсидою. Чільний фасад, завершений бароковим фронтоном, фланкований триярусними квадратовими вежами, увінчаними верхами барокової форми. Поряд з церквою у 1906 р. вимурована нова двоярусна дзвіниця.