м. Сколе

назад

Сколе лежить в тихій безвітряній улоговині, оточеній з усіх боків горами: із заходу - р. Корчанка (1180м), зі сходу - Чуділова (670м), за нею - Зелемін (1177м), на півдні видніються хребет Киевца (1064м) і гора Кремьяна (1137м). Частина цих гір належить Національному парку "Скольовськие Бескиди". Абсолютні висоти Скольовськой долини - 440-446 м над рівнем моря. Густа річкова мережа, яку утворюють припливи річок Стрий і Опор, робить цю територію особливо привабливою для літнього туризму. Вперше згадується Сколе в історичних документах 1397 р. Але люди жили тут набагато раніше, про що свідчать археологічні знахідки.

Прокладка залізниці (1887г.) із Стрия до Мукачева сприяла розвитку відпускної інфраструктури. На початок ХХ ст. в Сколе і околицях діяли багато пансіонатів, приватних віл, була відкрита санна траса і тому подібне.


    Палац Грьодлів

    У 1886 р. австрійський барон Альберт Грьодль разом з двома братами заснував у Скольому фірму «Брати Барони Грьодлі». У тому ж році він разом з підприємцем Вільгельмом Шмідтом купив у сколівського дідича графа Еугеніуша Кінського багаті місцеві ліси. Будівництво залізниці стимулювало промисловий розвиток міста, і невдовзі фірма Грьодлів розвинулась у різногалузевий промисловий комплекс, до якого належали лісозаготівельні промисли, каменярня (тартак), ремонтно-механічні майстерні і навіть невелика гідроелектростанція. Загальна площа володінь баронів Грьодлів на Сколівщині становила більше 36000 га.

    При виробництві паралельно розбудовувалась і комунально-соціальна сфера. Відпрацьована пара йшла на опалення службових приміщень. Був побудований водогін з керамічних труб, який обслуговувався лише однією людиною. Цей водогін справно працює і досі.

    Брати Грьодлі перебудували і розширили колишній палац графа Кінського на Демні і розбили довкола будівлі розкішний парк і оранжерею. Цей палац і досі вважається перлиною Сколівщини. Після окупації Сколього радянськими військами у кінці вересня 1939 р. в палаці був розміщений відділ НКВС, який повернувся сюди у серпні 1944 р. і діяв до 1948 року. Потім палац було передано інтернату безпритульних дітей, який і досі тут розміщується.


    Церкв Св. Параскеви

    Неподалік від центру містечка збереглась споруда, що пам`ятає ще часи дідича Заславсього, за якого в Сколе існував дерев`яний замок. Церква Св. Параскеви походить з XVII ст. і, хча є триверхою а не одноверхою, чимось нагадує львівський храм на Сихові. От тільки за тло тут правлять не панельні багатоповерхівки, а лісисті схили гір. Сколівська церква, як і сихівська колись, має двоярусну будову бабинця - і, можливо, так само верхній каркасний його яру виконувв до побудови окремої дзвіниці її функцію.