(Рос. Унив)

468 м.

Перемишлянський р-н. Село славиться прекрасним архітектурним комплексом оборонного монастиря XV ст.

Оборонний монастир Святоуспенської церкви

Оборонний монастир Святоуспенської церкви - один із найвидатніших православних ( з ХVIII ст. греко-католицький) монастирів Галичини. За новітніми археологічними матеріалами він існував уже в ХІІІ ст. й був зруйнований під час монголо-татарської навали. 1400 року, за допомогою князя Федора Любартовича, мурована церква Успіння Богородиці й монастир були відновлені.

Після спалення татарами 1549 р. монастир відновив шляхтич Ванько Лагодовський. За переказами, він полював у своїй місцевості і зламав ногу, впавши з коня. Уві сні йому явилася Богородиця і сказала, що слід умитис у джерелі біля монастиря. Він зробив це й зцілився. Щоб не загубити джерела, Ванько почепив на дерево свій контуш. Згодом до джерела почали приходити й інші хворі й немічні люди. За чудесне зцілення шляхтич дав обітницю збудувати тут церкву й виконав свою обіцянку в 1549-1574 рр. Збудовна їм церкв Успіння Богородиці має риси двох стилів - пізньої готики й ренесансу. А ключові бійниці у фризі під дахом свідчать про оборонний характер цієї святині.

1606 р. в монастирі перебував відомий культурний діяч і письмник-полеміст Іван Вишенський. Саме тут він написав відоме «Посланіє до стариці Домнікії». Розквіт монастиря припадає на XVII-XVIII ст. Протягом 1648-1770 рр. при обителі діяла друкарня, у якій працювали відомі друкарні Андрій Скольський, Дмитро Кульчицький, Симеон Ставницький, гравери Ілля, Мина, Никодим Зубрицький. Монастир славиться щорічними ярмарками й відпустами, особливо на храмове свято Успіння Богордиці.