смт. Поморяни

назад

(Рос. Поморяны)

Населення: 1505 осіб

Розташоване в неглибокій долині річки Золота Липа, що витікає з невеликого узгір'я Вороняк.

В давнину річка Золота Липа, починаючи від села Коропець  до міста Бережани, була одним великим ставом і виглядала, наче море; тому поселення, що виросло над ним отримало назву Поморяни.

Є ще одне пояснення назви Поморяни: у давнину повелення навістив «помор», від якого померло багато людей. Доступ до Поморян був дуже важкий: води, стави, мочари і великі ліси давали запоруку спокійнішого життя. Околиці Поморян не надавалися на воєнні дії, проте були придатні для господарства.

Історики вважають, що перше поселення на цій території виникло ще у кам'яну добу. Про це, зокрема, свідчить знайдена у 1960 році кам'яна сокира.

Поселення, де зараз є містечко Поморяни, виникло у давнину, вже вXIV cт. тут існував замок українських шляхтичів Свинок, що його побудував Микола Свинка, який отримав велику ділянку землі від короля Казимира над Золотою Липою. За«Поморянською Хронікою», першими жителями Поморян були 32 українські родини і дві єврейські. З 1740 року Поморяни були власністю Радзивілів. 1789 року перейшли у власність Прушинських.


    Замок

    Поморянський замок побудований на невисокім пагорбі і колись омивався з трьох сторін ставами, мочарами та водами Золотої Липи і Махнівки. Засновник замку назвав його "Корабом". У документі датованому 1497 роком згадується, що Микола Свинка був дідичем і власником села і замка Поморян. Польський хроніст Баліцький пише, що король Олександр привілеєм з 1504 року дав Поморянам статус міста й надав йому Магдебурзьке право, а також встановив торги і два ярмарки. Інший польський історик Дзєдзіцький вважає, що привілей, згадуваний Баліцьким, є лише відновленням для Поморян акту 1466 року, який міг загинути.

    В кінці 15 століття маєтність перейшла до Жигмунта Сєнинського і була в руках цього роду до 1619-1620 рр., коли ці землі купив Якуб Собєський, батько майбутнього короля Польщі.

    У ті часи замок був добре укріплений, тоді ж зводиться нова порохівня, робиться великий запас зброї і гармат. Завдяки розумному розташуванню замок неодноразово витримав затяжні облоги турків і татар. Так, в 1672 р., коли золочівський замок зруйнували яничари, поморянська твердиня вистояла перед численними військами. Та вже під час другого походу турків на Львів в 1675 р. залога замку, не маючи достатньої сили для оборони, покинувши таємним ходом фортецю, вийшла до лісу і заховалась в Свірзькому замку. Залишений напризволяще замок цілком спустошили, однак невдовзі його відбудував тодішній власник Собєський. На жаль, фортеця знов була зруйнована в 1684 р. татарами.

    Після багатьох перебудов і довгого періоду занепаду він втратив свій первісний вигляд і знаходиться в аварійному стані. Збереглися два двоповерхові крила, східне із круглою вежею та південне з галереєю. Найстаріше - східне крило з круглою вежею. Далі південний корпус, що має відкриту галерею з боку двору, добудовану в XVIII-XIX ст. э

    У круглій вежі з шатровим дахом влаштовано сходи, що ведуть на другий поверх. У стінах вежі збереглися бійниці, розміщені в чотирьох рівнях; бійниці є також в першому поверсі східного корпусу. Приміщення східного корпусу на першому поверсі перекриті хрестовими і циліндричними склепіннями. Південний корпус з боку двору оформлений двоярусною відкритою галереєю зі сходами в центрі. Нижній ярус вирішений у вигляді аркади, покрівлю над галереєю підтримують колони тосканського ордера. Вікна верхніх поверхів обрамлені білокам`яним наличниками з трикутними сандриками. Поморянський замок реставрований в 1978 році (архітектори Л. М. Дмитрович, Л. Л. Аленаускіне).


    Церква Собору Пресвятої Богородиці

    Церква Собору Пресвятої Богородиці побудована без жодного цвяху. Існує версія, що, завдячуючи прихильному ставленню місцевого населення, на цьому ж місці козаки Максима Кривоноса побудували церкву, коли йшли походом на Львів. Храм згорів під час пожежі у 1672 році, але Якуб Собєскій (в ті часи власник Поморян) відбудував церкву. Проте з часом храм став занадто малим для мешканців Поморян, тому в 1690 році побудували більший, який ми можемо бачити сьогодні.
    По при все, мабуть, найбільшою унікальністю церкви є те, що вхід до храму зроблено збоку. Якщо подивитись на фото, то можна побачити, що входу з бабинця по головній лінії нема.

    Костел

    Вченим не вдалося простежити, коли в Поморянах постав костел і виникла римо-католицька парафія.

    Близько 1748 року Гумніцький заклав в Поморянах фундамент мурованого костелу. У "Помянику" зазначено, що будівництво костелу почалося 1738 року. Для будівництва королевич Якуб-Людвік залишив фонд 12000 злотих і за ці кошти ксьондз Гумніцький звів стіни костелу до вікон. Закінчити не зумів, бо 6 вересня 1758 року помер. Стіни так і залишилися на 10 років.

    Восени 1803 року ксьондз Левандовський писав, що костел почав будуватися з писаного каміння ще 50 років тому, але стоїть непокритий. Богослужіння відбувалися в захристії.

    При ксьондзі Левандовському (1807-1808) будівництво костелу було завершене і він був покритий. 28 лютого 1812 року сюди на парафію призначили ксьондза Яна Ясінського, при якому повністю були завершені всі роботи в костелі (коштом Юзефа Прушинського).

    1854 року всередині костелу сталася пожежа, а наступного року пані Менжинська привезла сюди з Парижа статую Богородиці. При ксьондзі Бжезінському художник Тирович намалював великий образ Трійці у вівтарі. Художник Фелікс Бедрицький розмалював стіни костелу, а вівтар встановив різьбяр Олександр Швачук з Колодієва. Обидва працювали разом, прикрашаючи церкви та костели Галичини.

    Зараз костел має готичну сигнатурку і класичний фасад, він єдина будівля з історичних, що виглядає пристойно – його використовують за призначенням греко-католики. Костел має статус пам`ятника архітерктури, дуже цікавим є фасад костелу. На фасаді є герб, на якому зображено традиційний для Галичини масонський символ - око в трикутнику, а також обличчя хлопчиків, які (таке враження) цілуються. Також цікавим є портал над вхідними дверима в костел.


    Рутуша

    Неоготична будівля ратуші розташована поруч із костелом та замком, станом на 01.05.2008 р. будівля була в такому ж жахливому стані, як і замок.