Бобринець

назад

(Рос. Бобринец)

Населення:  12 500 осіб

Розташоване на шляху Кіровоград—Миколаїв, за 54 км на південь від залізничної станції Кірово-Українське.

Археологічні знахідки в районі Бобринця свідчать, що територія, на якій він розташований, була заселена людьми близько 15 тисяч років тому. У 1765—1767 роках царським урядом проводився перепис населення і господарств півдня України. 1767 року запорізький полковник Андрій Кийнаш доповів Кошу (козацькому управлінню), що недалеко від річки Сугоклія засноване поселення Малий Бобринець. Наприкінці XVII ст. Бобринець був досить великим населеним пунктом. У 80-х роках тут щороку відбувалося чотири ярмарки. 1816 року у місті проживало 1910 чоловік.

Запровадження військових поселень 3-ої уланської Української дивізії у 1821 році й передача частини земель Лисаветградського повіту у військове відомство привело до його скасування й утворення з решти цивільних земель новоствореного Бобринецького повіту, що сталося 6 грудня 1828 року.

За указом 4 червня 1857 р. військові поселення почали скасовуватися, згодом відновився Лисаветградський повіт, правління якого було переведене з Бобринця до Лисаветграда у 1865 році.

В Бобринці в 1860-их роках жили і працювали корифеї українського театру М. Л. Кропивницький і брати Тобілевичі — І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий), М. К. Садовський, П. К. Саксаганський, які створили в місті аматорський театральний гурток. У 1864 році в обладнаному під театр приміщенні відбувалися спектаклі трупи Л. Млотковського.

У Бобринці в той час була єдина церква. Через десятки років на кошти княжни Дмитрянської була споруджена Свято-Миколаївська кам'яна церква. У 1912 році освячено Вознесенський собор, будівництво якого тривало 14 років. Це була остання робота архітектора Якова Паученка.

На початок ХХ ст. в Бобринці мешкало 14 281 чоловік, це було друге за величиною місто на території, що в подальшому увійшла до складу Кіровоградської області, після Єлизаветграду (61 488 чол.). В цей період поряд із сільськогосподарським виробництвом діяли промислові й торгові підприємства. Серед заводів виділялися чавуноливарні, колісні, шкіряні й миловарний. Переважали дрібні кустарні підприємства з незначною кількістю робітників. Розвивалися фургонно-колісна, ковальська, швейна галузі. Чимало магазинів та лавок у місті належало Давиду Бронштейну — батькові Льва Троцького.


    Вознесенський собор

    Вознесенський собор , освячений в 1912 році, що став "лебединою піснею" свого творця. Архітектор - Яков Паученко. Собор є архітектурною пам`яткою, своєю будовою нагадує Марфо-Маріїнський в Москві та Володимирський у Києві. Будівництво його тривало 14 років.  Є візитівкою міста Бобринець.

    Музей корифеїв

    Музей був створений у 1959 році відомим вчителем, краєзнавцем, письменником Миколою Смоленчуком, як музейна кімната, присвячена корифеям українського професійного театру, так як в Бобринці під час перебування в ньому Марка Кропивницького та братів Тобілевичів був створений перший аматорський театральний гурток, в якому ставилися спектаклі українських драматургів. Нині музейна кімната переросла у повноцінний районний музей, який налічує 4 експозиційні зали, що розповідають про історичне, культурне минуле та сучасне Бобринеччини.

    Центральне місце в експозиції займає експозиція, присвячена корифеям українського професійного театру М.Л.Кропивницькому, І.К.Тобілевичу (Карпенку-Карому), І.О.Мар’яненку, М.І.Сочеванову, М.Садовському, П.Саксаганському та М.Садовській-Барілотті.

    В музеї є книги з дарчими написами від І.О.Мар’яненка, фотографії, стенди з фото І.О.Мар’яненка в ролях, його вітальна телеграма на відкриття музею, особисті сорочка, пояс та письмовий набір.

    Стенд з фотографіями Миколи Івановича Сочеванова в родинному колі та з бандурою, його листи до музею, вирізки з преси, портрети актора. Стенд з фотографіями Миколи Садовського, портрет та фрагменти з вистави за його участю. Стенд з фото, що розповідають про творчий шлях Панаса Сакса ганського (фото в ролях, групові фото з акторами). Стенд з фото І.К.Тобілевича (портрет, фото з братами та А.І.Міхалевичем в ролях). Стенд, присвячений сім’ї М.Л.Кропивницького, початку творчої діяльності, фото в ролях, листівки-анонси спектаклів трупи М.Л. Кропивницького.

    Також фото будинків, пов’язаних з перебуванням корифеїв у Бобринці. В експозиції виставлено книги різних авторів про корифеїв з дарчими написами авторів, копії фотографій корифеїв, вирізки з газет різних часів, що розповідають про митців.