Їхати на фастів краще трасою Е 95. В Митниці поверате праворуч. Звідти до цнтру міста 25 км. по трасі Т10 13.

Про те, щолюди поселялись на теренах сучасного Фастова з кам`яого віку, свідчать числені археологічні знахідки. Проте цього не усвідомлюєш, не відвідавши краєзнавчий музей...

Трішки не таланить киянам та мешканцям області - немає на нашій території величних пірамід чи грубезних кам`яних ідолів. Чому? Прична прозаїчна - традиціний бідівельний матеріал. Наші предки зводили шедеври з дерева та землі - споруди можливо й гарні, але нетривкі.   Найстаршій дерев’яній   будові району – церкві з села Дорогинка, яка зараз експонується в музеї просто неба під Києвом, більше чотирьох століть. Та що це порівняно з віком конструкцій єгипетської Долини царів! На перший погляд немає наочних свідчень, немає історії. Звичайно це хибна думка, просто курганам (тим же пам’яткам стародавніх часів) важче протистояти хвилям часу. А на Фастівщині, як і на сі судній Васильківщині, сила-силенна тих земляних пірамід. Про історію їх відкриття і результати досліджень вам розкажуть у музеї по вул.. Радянській, 9.

Перша письмова згадка про місто датується 1390 роком, коли литовський князь Володимир Ольгердович підтвердив ленне право князів Рожановських. Засноване не західному кордоні київських земель, воно протягом століть слугувало форпостом столиці – отже, відповідно, ці міста мають подібну історичну долю. Навіть важливі для української державності події 1918 року відбувалися у Києві, так і в Фастові. Договір про злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в грудні 1918 року підписано саме тут. Біля симпатичної будівлі фастівського залізничного вокзалу в старому вагоні відкрито музей на колесах. Експозиція відтворює хвилюючу подію, коли керівники двох урядів – Л. Цегельський, Д. Левицький, В. Винниченко, С. Петлюра та інші – поставили свої підписи під документом, що знаменував народження Української держави.

Костел Воздвиження Святого Хреста

Площа Зигмунта Козара, 1. Костел знаходиться за ринком. Збудований 1903 року за проектом В. Домбровського і Ф. Туп`ярського, римсько-католицький храм вражає довершеністю форм, пишним оздобленням і вишуканими вітражами. В костелі знаходиться висвячена копія знаменитої чудотворної ікони Ісуса Фастівського, орган, подарований графинею Браницькою. 2005 року відновлена святиня була реконсекровна.

Церква Покрова Пресвятої Богородиці

Ця святиня – православна – пов’язана з ім’ям   фастівського полковника С. Палія. В другій половині XVII – на початку XVI ІІ століть Фастів став центром так званої «Палієвої держави». З дозволу польського уряду для захисту кордонів від турків. Палій сформував козацький полк. Полковника турбували не тільки військові справи, а й господарство, цивільне населення. Економіка міста і округи невпинно зростали, а з тим і авторитет Семена Палія. Це непокоїло поляків, і гетьмана Лівобережної України. Врешті решт у 1704 році непокірного полковника заслали до Сибіру, а через деякий час козацьку церкву, зведену 1740 року над річкою Унавою, стали звати Колієвою в пам`ять про цю видатну людину. Церква Покрова Пресвятої Богородиці з дзвіницею знаходиться одразу за мостом через Унаву, на початку вул. Пушкіна Напроти встановлено камінь в пам`ять про фастівського полковника.