(Рос. Мостыцка)

Населення: 10 000 осіб

Західні землі сучасної України, в тому числі місцевість, що зветься Мостищиною, колись були частиною могутньої держави — Київської Русі.

Районний центр Мостиська — одне з найдавніших міст українського Прикарпаття. Назва від слова «мости», які досі є з усіх чотирьох сторін міста. Перша письмова згадка відноситься до 1244 року. В Галицько-Волинському літописі говориться, що на річці Січниці (давня назва Січної) поблизу Мостищ (тодішня назва Мостиськ) відбувся бій між військами князів Данила Галицького і Ростислава Михайловича.

Виникнувши на давньому важливому шляху із Західної Європи на Русь, у середні віки місто було значним торговельним і ремісничим центром на західноукраїнських землях.

1404 року Мостиськам було надано магдебурзьке право. Як кожне місто, що користувалося магдебурзьким правом, Мостиська мали ратушу, ринок, оборонні мури і вали, сліди яких є ще нині у північно-східній частині.

1387 року галицькі землі були захоплені польськими магнатами. Мостиська належали тоді до Перемишльської землі. Воєвода Петро, який походив з Мостиськ, 1392 року зібрав військовий загін і відвоював на деякий час від наїзників Перемишль, Ярослав, Львів і Галич.

Упродовж 15-17 ст.ст. місто не раз руйнували турки, татари, волохи, шведи. Жителі міста зазнавали соціального і національного гніту. Їхнє становище погіршували стихійні лиха — повені, посухи, епідемії, а також голод.

Міська біднота не мирилися зі своїм тяжким становищем: саме вона восени 1648 року допомогла військам Богдана Хмельницького зруйнувати міські укріплення, розгромити шляхетні двори.

Домініканський монастир

Домініканський монастир у Мостиськах заснували на початку ХV ст. на кошти короля Владислава Ягайла.

Муровний монастирський костел