(Рос. Корец)

Населення: 8 446 осіб

Назва поселення Корець уперше згадується у Іпатіївському літописі під 1150 роком. У корці зупинялися Данило Галицький та Федір Острозький, останній звелів поставити добре укріпленний замок на місці старого городища. З XV ст. містечко перебувало у власності князів Корецьких, Лещинських, Чарторийських. Бував у Корці київський митрополит Петро Могила, сестра якого Катерина була дружиною Самійла  Корецького, що уславився боротьбою з турками і загинув 1622 р. у Стамбулі, підвішений на гаку за ребра. Останній із власників міста Юзеф Чарторийський 1783 р. заснував тут меблеву та порцелянову фабрики. Вибори останньої були популярні далеко за межами краю. Вважали, що порцеляна фабрики, яку робили під керівництвом французьких майстрів М. і Ф. Мезерів, не поступалися саксонській і була кращою за віденську.  Шанувалиниками місцевої порцеляни були король Станіслав Понятовський та цариця Катерина ІІ. На жаль, у 1796 р. пожежа знищила підприємство, а після смерті Юзефа Чорторийського вже ніхто не відродив колишньої злави, і його ліквідували в 1831 р. 1920 р. місто стало прикордонним між Польшею та СРСР. По війні військові формування УПА активно діяли проти каральних законів НКВС.

Замок

Щоб оглянути залишки Корецького замку, який містився на стратегічно вигідному місці, слід рухатись головною вул. Київською та повернути ліворуч пеерд приміщенням місцевої пошти. На місці, де князь Острозький спорудив дерев`яний замок, волинський воєвода Йоахим Корецький у другій половині XVI ст. звів кам`яні мури. З боку середмістя укріплення було оточене глибоким ровом, через який до фортеці вів міст. У XVII-XVIII ст. замок суттєво перебудували. Останню, найбільшу перебудову здійснили вже у 1780-ті рр. князі Чарторойські, які пристосували споруду під княжий палац у бароковому стилі. З того часу до нас дійшли лише залишки зовнішніх цегляних стін з в`їзною брамою та арочний кам`яний міст, який до речі, є однією з найстаріших конструкцій такого готунка в Україні.

Частково збереглися й підземелля. 1832 р. у замку трапилася велика пожежа. У 20-х роках ХХ ст. пан Бнінський намагався впорядкувати та законсервувати його, але роботи були зупинені.

Свято-Троїцький монастир

Головна святиня Корця - Свято-Троїцький жіночий монастир. Він заснований 1620 року як францисканський. Як покарання поляків за спробу національно-визвольного повстання, імперська влада в 1831 році конфіскуала монастир і пертворила його на Троїцьку церкву. Тут знаходиться чудотворна ікона Божої Матері, подарована монастирю князями Корецькими, котрі привезли її з Рима. Подальші архітектурні перебудови монастирських приміщень, що тривали аж до ХХ ст., дуже змінили оригінальний вигляд споруди.

На монастирському подвір`ї поховано Анну Олексіївну Андро (Оленіну) (1808-1888) - дочку президента Петербурзької академії мистецтв. Пані Анна надихнула 29-річного О. Пушкіна на цілу низку поезій. Поет був настільки палко закоханий в юну Аннет, що вперше у житті вирішив одружитися. Але отримав категоричну відмову її батьків. Анна Оленіна вийшла заміж за графа Андро де Ланжерона, а після його смерті 1885 р. переїхала у маєток сина на Рівенщину. В останні роки вела побожне життя і була покровителькою монастиря.