(Рос. Язловец)

Населення: 620 мешканців.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури. Виникло в XIV столітті на торговому шляху зі Львова на Молдавію у володіннях магнатів Бучацьких-Язловецьких, які побудували там замок. У XVI столітті містечко з правом ярмарку, який став одним з найбільших на Поділлі. Язловець мав численну вірменську колонію, а в XVII столітті підпав сильній полонізації.

З 1441 року в Язловці вже була фортеця. У 30-х роках ХХ століття на території Язлівецького замку проводить дослідження архітектор Б. Ґверкен. Згодом виходить його монографія з докладним аналітичним матеріялом, з визначеними етапами розвитку, з порівняльним аналізом у контексті Европи та реґіону.

У середині 15 століття Язловець був значним торгівельним центром. 1519 року містечко отримало маґдебурзьке право. 1648 року в околицях Язлівця діяв опришківський загін під проводом І. Проскурничина.
 

За турецького володіння (1672—1683) сильно фортифікований як крайній пункт на польсько-турецькому кордоні. Після відходу до Польщі (1683) занепав. За австрійських і польських часів — містечко. 1939 — 2520 мешканців (57 % українців, 24 % євреїв, 19 % поляків). Руїни замка 1646 року, вірменська катедра XVII ст., перетворена на греко-католицьку церкву святого Миколая, знищена за другої світової війни, костьол св. Анни.

1673 Язловець відвідав У. фон Вердум. Наприкінці 18 століття Язловець втратив роль торгівельного містечка. 1863 М. Даровська заснувала монастир Згромадження сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії. Діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Союз українок» та інші товариства, кооператива. У січні 1940 Язловець переведений до категорії сіл. 7 липня 1941-21 липня 1944 — під німецько-нацистською окупацією.

Язлівецький замок

Язлівецький замок був побудований з двох частин: власне замок на найбільш високому і, одночасно, найвужчому місці мису; дещо нижче, на захід — нижній замок, який включав також палац, побудований у ХVІІ столітті (обгороджений стіною на межі ХVІ-ХVІІ ст.).

В руїнах власне замку чітко відбилися обриси початкової закладки, котра по плану має нерегулярну, видовжену п`ятикутну форму з одним усіченим (зрізаним) кутом. Замок розташовувався по вісі сход — захід. В західному куті на плані квадрата знаходилася башта, а поблизу воріт, замурованих в половині ХVІ століття до північної стіни був прибудований житловий будинок, біля якого знаходився глибокий колодязь. Зі східної, кутової сторони, замок був захищений від можливих нападів стіною з нахилом за криницею. Перед стіною був рів зроблений в скалі, котрий відділяв плато замку від передпілля. Вищезгадана, невелика башта на плані квадрата обнесена валом. Всередині добре видно різницю в укладці каменю в башті та інших стінах замку. Хімічний аналіз будівельного розчину виявив домішки гіпсу. Ці дані дали можливість висунути гіпотезу, що ця башня є найстаршою частиною первісного замку. Цілком імовірно, що перша оборонна споруда обмежувалася цією одинокою кам?яною баштою — сторожевою вишкою, поряд з якою могли існувати дерев?яні укріплення — відновити які сьогодні вже неможливо. Язлівецький замок, який вперше згадується в документах у 1436 році, як резиденція феодалів Бучацьких і має кілька будівельних періодів: 1. Нерегулярний видовжений п`ятикутник (980 м?) з квадратною баштою в гострому західному наріжнику. До північної сторони примикав житловий будинок з криницею, в північно-західній стіні брама. З заходу захищений скелястим урвищем, зі сходу — широким (11 м), проритим впоперек мису, ровом.- Перший період ХІІІ — ХІV ст.

2. Зі східного боку прибудовано оборонні мури нового дитинця (1180 м?), теж видовженого і п`ятикутного в плані з квадратною баштою в східному наріжнику. До східної стіни первісного замку прибудовано житловий будинок. — Другий період І-а половина ХV ст.(1448 р.)

3. Добудова подільським воєводою Юрієм Язловецьким з південно-західної сторони первісного замку потужної п`ятиярусної башти-донжона  (п`ятий ярус не зберігся) з потрійними бійницями для ведення перехресного вогню; між західним і східним дитинцями, на місці широкого рову збудовано двоповерховий з проїздом будинок. В західному дитинці з північного боку Миколою та Ієронімом Язловецькими прибудовано велику півкруглу бастею (2) (в зв`язку з чим розібрано старий будинок з криницею), перебудовано західну і північну стіни, біля яких споруджено новий житловий будинок. В східному дитинці до південної стіни у 1599 році прибудовано каплицю, до північної — двоповерховий дім. — Третій період 1550—1556, 1575—1607 роки.

4. У Четвертому періоді 1649—1658 роках, Олександр Конєцпольський оточує замок зі сходу, заходу і півдня зовнішнім оборонним поясом — нижнім замком. Східна частина нижнього замку складається з двох з`єднаних стіною квадратних башт, одна з яких була надбрамною з підйомним мостом (не збереглись); західна частина — з прямокутного двоповерхового казематного будинку з арочним проїздом посередині і двома наріжними бастіонами, до яких з заходу примикали довгі мури з бійницями і невеличкими овальними бастеями. 5. П`ятий період будівництва замку на 1747 рік, коли краківський каштелян Станіслав Понятовський перебудував нижній замок на палац.