(рос. Кудринцы) ,   село, 1500 мешканців.

Кудринці відомі з кінця XV ст. В 1518 році поселення отримало міські права. Село, розділене Збручем на дві частини: східна – в Хмельницькій області, західна – у Тернопільській, у Борівському р-ні.  

За даними А.Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських "Козел І": у червоному полі срібний козел на зеленій базі.

Поблизу села відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н.е. Західне Поділля.

Кудринецький замок

Неподалік села проходить Траянів вал – шириною 20 м, заввишки 2-2,5 м. На північний схід від села, на самісінькому кінчику вузького й високого мисового виступу, відокремленого від села розлогим яром, підносяться руїни замку. У плані це – чотирикутник, витягнутий відповідно до місцевості, розміром 70х25 м. З обох видовжених боків – стрімкі скелясті урвища до Збруча та яру з каламутним потічком. Єдиний підхід з північного заходу перекопано ровом, над яким підносяться дві вежі: квадратна надбрамна та шестикутна наріжна – з трьома ярусами стрільниць. Звернутий у цей бік мур також прорізаний стрільницями. З трьох інших боків мури не мають стрільниць. Можливо, вони вважалися тут зайвими, або мали бути вздовж обходів, але   верхня частина мурів не збереглася. Третя, теж шестикутна вежа наполовину завалилася, а височіла над яром. Стрільниці у вежі розташовано в глибоких нішах – для зручності стрільця. Браму фланкують дві артилерійські амбразури. До найнеприступнішого північного (в бік Збруча) муру примикали житлові та господарчі приміщення – три більші і три менші, розкриті вікнами до двору та до сонця.

Замок спорудив на початку XVII ст. Ян Щенсний Гербурт (1567 -1615), польс ь кий політичний і літературний діяч, власник в друкарні в Добромилі; він захищав православ’я, написав «Слово про руський народ» (1613). 1653 року під Кудринцями стояв кошем кримський хан Іслам ІІІ Гірей (1604-1654), союзник Богдана Хмельницького. 1672 року у замку перебувала турецька залога, але сам замок значної ролі не відігравав.

  У XVIII ст. тут жили пишно пани Гунецькі, згодом їх змінили шляхтичі з уже відомого за Сапоговом роду Козебродських. У Тернопільському краєзнавчому музеї можна бачити   кабінет еспанської роботи та величне крісло в стилі рококо з гербом із Кудринців. Але з середини ХІХ ст. замок спорожнів, перетворюючись в руїну, власником якої був такий собі Меєр Бартфельд. Точнісінько як в Кривчому, долучилися до руйнації замку і місцеві селяни, потроху розтягуючи мури на камінь для будівництва. Саме вони, а не дві світові війни, довели замок до стану такої руїни, яку ми бачимо тепер.

А краєвид із замчища чарівний – панорама на всі 360 градусів! Сюди, до вершини, до мурів долинають далекі, найменші звуки з села Нижні Кудринці.