(рос. Буша)

Звичайно , назва с. Буша не має жодного стосунку до династії президентів США. Селище-музей знаходиться на березі річок Мурафа та Бушанка за 20 км від райцентру Ямпіль. Селище та фортеця, що заховались на дні глибокої яруги, належали до системи укріплень, які прикривали Придністров’я від нападу ворогів. У 2-й половині XVI cт. землями, на яких стоїть містечко Буша, володів коронний канцлер і великий гетьман коронний Ян Замойський (1541–1605), а пізніше – його син Томаш (1594–1638). На початку XVII століття Буша отримала статус міста. На 1629 рік у містечку мешкало понад 2 тисячі осіб, це було досить велике місто брацлавського Подністров'я. В селі розташований історико-культурний заповідник «Буша», що має статус державного.

Замок

За часів Яна Замойського у Буші, посередині мису, утвореного ріками Мурафа і Буша, почалося будівництво замку. Від поверхні річки Мурафи він здіймався, як орлине гніздо, на висоту до 30 метрів. Інженер Гійом де Боплан стверджував, що бушанський замок мав 6 веж, кожна з яких мала свій пороховий льох. З`єднувались башти між собою підземними переходами. Замкова брама знаходилась у північній стіні, неподалік від двох спостережних башт (одна з них збереглась дотепер). Мури і башти замку відповідали всім вимогам військової техніки і були добре придатні для ведення вогнестрільного бою. Не випадково польські офіцери порівнювали бушанські укріплення з фортифікаціями Кам`янця.

Укріплення та перепланування фортеці тривало аж до середини, у XVII ст., коли 1654 р. польські війська під керівництвом С. Чернецького витіснили з м. Шаргород козаків Б. Хмельницького і впритул наблизились до Буші. Оборону утримували кілька тисяч селян та козаків з сім’ями. Попри чисельну перевагу поляків, армія котрих налічувала 30 тис., захисники вирішили триматись до останнього. В історію України назавжди увійшов подвиг дружини місцевого сотника Мар`яни Завісної, котра, не бажаючи потрапити в полон, разом з останніми захисниками підірвала фортецю.