(рос. Шаргород)

Шаргород – районний центр на р. Мурашка, що за 90 км від Вінниці, відомий ще з 1393 р. під назвою Княжа Лука, а в період 1585 – 1859 – Шаргородок. 1579 року в місті розпочалось будівництво оборонної фортеці. Тодішній власник міста Ян Заморський назвав її та місто на честь Флоріана Шарого, засновника та покровителя дому Заморських. Прізвище останнього дало назву і твердині і місту. Попри те, що облаштуванням міста займався італійський архітектор Бернардо Морандо, розташування фортеці виявилось невдалим, бо з пагорбів, що над річками, вона добре прострілювалася ворогами. 1595 та 1648 рр. її руйнували козацькі ватаги. 1672 р. місто захопили турки. Вони гідно оцінили його стратегічне розташування і тому перейменували Шаргород на «Кучук-Стамбул» - Малий Стамбул. Коли 1699 року до нього знову повернулись поляки, замок був уже пошкоджений. Відтоді його мляво пробували відновлювати, проте й зараз це залишки руїн.

Свято-Миколаївський монастир

Історія Свято-Миколаївського Шаргородського монастиря ( вул., Свято-Миколаївська, 78) починається у XVII столітті, коли він знаходився поблизу в с. Калинівка. 1747 р. його перенесли до міста. Тоді ним опікувались греко0католицькі монахи-василіани. Після приєднання о Російської імперії тут влаштували духовну семінарію, а згодом – училище. Монастирю належать три храми. Церква Св. Миколая в стилі класицизму побудована за зразком Олександро-Невського собору в Петербурзі і освячена 1829 р. Друга – Св. Архистратига Михаїла перебудована з будівлі трапезної 1874 р. Третя – Казанської ікони Божої Матері.

В роки радянської влади монастир закрили та перетворили на музей, а потім – на господарські приміщення. 1992 р. його монахи зі Свято-Успенської Почаївської Лаври привезли до Царгорода копію чудотворної Почаївської ікони Божої Матері, яка стала шановано святинею.

Костел Непорочного зачаття Діви Марії

Синагога