 |
(рос. Озаринцы) Могилів-Подільський р-н. Історія села Озаринець своїм корінням сягає в далеке минуле. Свідченням цього є знахідки, зроблені під час археологічних розкопок. На початку 60-х років на околицях с.Озаринець працювала Ленінградська археологічна експедиція, під час розкопок було знайдено велику кількість кам'яних знарядь праці, періоду пізнього палеоліту(скребачки, кам'яні рубила, кістки та зуби мамонтів). Частина з них і досі зберігається в музеї сільськой школи. Під час археологічних розкопок Київської археологічної експедиції початку 70-х років ХХ століття було знайдено знаряддя праці, посуд, житло, періоду трипільської, черняхівської культури, а також поселення скіфів. Археологічні знахідки свідчать про те, що територія була заселена з давніх давен.
костел Відвідання Єлисавети Пресвятою Дівою МарієюНа прикінці ХVII століття спадкоємцями Озаринець стають графи Дзедушицькі. Саме за Дзедушицьких в 1741 році в Озаринцях було побудовано римо-католицький кам`яний костел Відвідання Єлисавети Пресвятою Дівою Марією, (в 30-і роки 20ст. костел був закритий, а приміщення перетворено в склад. Лише в 1987р. римо-католицька громада почала його відбудовувати.)
Озаринецька фортецяСаме тут, в с. Озаринці, на крутім правім березі р.Немійки, в 1657 році була збудованна кам`янна Озаринецька фортеця (в селi - Турецька крепость, в рiзних iнформацiйних джерелах - Замок). В 1690 році, під час спустошливого набігу турецьких військ, Озаринецька фортеця була зруйнованна і тільки після вигнання їх з Поділля, в 1699 году - відбудованна знову. За одними свідченнями, фортеця була збудованна козаками під керівництвом Могилівського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника М. В. Гоголя. По другим свідченням - під керівництвом Івана Богуна. План Озаринецької фортеці був прямокутним. В центральній частині південної стіни, де був в`їзд в фортецю, ще до нині стоять мури двоповерхового будинку нижнього яруса надбрамної башні. В північно-західній частині фортеці, вже майже не видно, є фундамент восьмигранної башні, яка всередині була кругла. З північного сходу знаходилась башня, від якої осталися склепіння і льохи. Вся площа фортеці була обнесена кам`яними стінами, с східної і північної сторін вздовж стін були муровані будинки. Під східним будинком знаходились льохи . Східний зовнішній мур підпирали контрфорси. В західному мурі були ще амбразури.
|
|
